13 вересня – Всесвітній день боротьби з сепсисом.

Сепсис слід розглядати як стан зміненої реакції організму внаслідок впливу мікробів, токсинів та білкових тіл, що виникає внаслідок запалення та розпаду клітинних елементів, які є агентами.

Розвиток сепсису можуть обумовлювати стафілококи, стрептококи, пневмококи, кишкова паличка, гонокок, диплококи, синьогнійна паличка та інші бактерії, проте роль різних збудників у виникненні цього захворювання неоднакова.

До групи підвищеного ризику відносяться літні люди, вагітні жінки, новонароджені, пацієнти з ВІЛ, цирозом печінки, цукровим діабетом, онкологічними та аутоімуними порушеннями.

Це вкрай небезпечний стан – якщо не розпізнати його на ранній стадії і не розпочати терапію своєчасно, він може викликати септичний шок, поліорганну недостатність та спричинити летальний кінець.

За даними Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ), сепсис щорічно розвивається більш ніж у 30 мільйонів осіб і забирає 11 мільйонів життів, нерідко – у дитячому віці. Симптоми сепсису неспецифічні, а на початку захворювання вони можуть взагалі вказувати на іншу патологію, що ускладнює діагностику. Як правило, патологічний процес розвивається гостро, потрібна госпіталізація пацієнта🏥.

Своєчасно призначена ефективна антимікробна терапія є одним із ключових факторів успіху в лікуванні сепсису.

Так, щогодини затримки з призначенням адекватної антибактеріальної терапії при септичному шоці знижує виживання на 7,6%. Призначений антибіотик повинен у невисоких концентраціях пригнічувати зростання та розмноження патогенів, має долати стійкість як природну так і набуту, він не повинен мати побічних ефектів та бути зручним у використанні.

📌Широке використання антибіотиків, часто неграмотне, без свідчень, призвело до збільшення частки стійких штамів і, як наслідок, втрати декількох класів антибактеріальних препаратів.

Безпрецедентно високий рівень резистентності клінічно значущих мікроорганізмів, особливо у госпітальних штамів, суттєво обмежив можливості у виборі антибактеріальних препаратів. Разом з тим усвідомлення, що для отримання максимального ефекту від їх застосування потрібні глибокі знання у клінічній фармакології, моніторинг локальної резистентності, якісні дані мікробіологічної лабораторії, впровадження модулів з раціональної антибіотикотерапії, правильної діагностики та ведення пацієнтів. Інформування фахівців охорони здоров’я та широкого загалу про цей небезпечний стан, сучасні способи боротьби з ним – це найактуальніші питання доступу до життєрятуючої антимікробної терапії.

У Всесвітній день боротьби із сепсисом, який відзначається 13 вересня, ще раз нагадуємо про заходи профілактики.

Для профілактики сепсису необхідно своєчасне лікування інфекцій та дотримуватись правил гігієни у навколишнім осередку  та в закладах охорони здоров’я.

Оптимальним способом зниження ризику розвитку сепсису є запобігання інфекціям. Для цього необхідно:

• дотримуватись правил особистої гігієни, таких як миття рук та безпечне приготування їжі;
• не використовувати забруднену воду та не користуватися туалетами, які перебувають у незадовільному санітарному стані;
• вакцинуватися відповідно до рекомендацій місцевих органів охорони здоров’я;
• дотримуватись принципів здорового харчування;
• забезпечувати для немовлят грудне вигодовування.

У стаціонарах та амбулаторних установах має бути забезпечене дотримання ефективних правил профілактики інфекцій та інфекційного контролю, дотримання асептичних та антисептичних правил проведення будь-яких медичних операцій. При лікуванні інфекцій антибіотиками слід забезпечити їхнє раціональне використання.

Пацієнтам слід пам’ятати, що таке сепсис та до  яких важких наслідків він може призводити. Важливо своєчасно лікувати будь-які осередки інфекції, навіть якщо вони здаються не надто великими, або не турбують.