22 липня щорічно в світі відзначають Всесвітній день мозку

ℹ️Засновником даного святкового заходу в 2014 році є Всесвітня Федерація неврології.

Дата свята вибрана не випадково, саме 22 липня 1957 року була створена Всесвітня федерація неврології (WFN), асоціація національних неврологічних товариств, які представляють 122 неврологічних суспільства в усіх регіонах світу.

Місія WFN – сприяти розвитку якісної неврології і здоров’я мозку у всьому світі.

Мозок – центральний орган, який керує всіма процесами в організмі.

Людський мозок є командним центром нервової системи, важить близько трьох фунтів (1,4 кг). Вага мозку людини становить приблизно 2% від загальної маси, але, незважаючи на це, даний орган споживає найбільшу кількість енергії. та становить близько 2 % маси тіла людини.

📝За даними Northwestern Medicine в Іллінойсі, у середньому чоловічий мозок приблизно на 10 % більше, ніж жіночий. Середньостатистичний чоловік має об’єм мозку майже 78 кубічних дюймів (1274 кубічних сантиметри), тоді як середній жіночий мозок має об’єм 69 кубічних дюймів (1131 кубічний сантиметр).

Людський мозок містить близько 86 мільярдів нервових клітин (нейронів), які називають «сірою речовиною», згідно з дослідженням 2012 року, опублікованим у Proceedings of the National Academy of Sciences. Мозок також має приблизно аналогічну кількість олігодендроцитів, які ізолюють аксони нейронів мієліновою оболонкою. Це надає аксонам (тонким ниткам, за якими електричні імпульси передаються між нейронами) білий вигляд, тому ці аксони називають «білою речовиною» мозку. Між нейронами існує близько десяти трильйонів зв’язків, які допомагають читати, писати, дивитися, вчитися, планувати, думати, відчувати, рухатися і щодня вирішувати проблеми.

Зараз наш мозок, як і раніше, стикається з безліччю розладів через зміни клімату, стихійні лиха, пандемії, соціально-економічні кризи та інші фактори впливу на існування людства в усьому світі.

Сьогодення зумовлює важливість Всесвітнього дня мозку, спрямованого на об’єднання необхідних зусиль для зниження тяжкості захворювань головного мозку, зумовлена надзвичайно широким діапазоном впливу факторів війни на людську психіку. Війна змушує багатьох із нас пережити страх, зіткнутися з депресією, гострим або посттравматичним стресовим розладом. Вимушений досвід переїздів, довготривалого життя в чужих містах чи країнах, не кажучи вже про знаходження під ворожим обстрілом, мають суттєві негативні наслідки для психічного та фізичного здоров’я. Важливо зберегти здоров’я під час війни. Через війну велика кількість українців потребують психологічної підтримки та медикаментозного лікування психічних розладів.

Наслідком пережитих психічних травм є виникнення окремих патологічних процесів на 10-15 років раніше, ніж у середньому в популяції.

В умовах стресу адекватна психологічна допомога, інтегрована в різні сфери людської діяльності, де завданням є підвищення захищеності здоров’я, може запобігти або відстрочити початок багатьох захворювань.

❗Отже, здоров’я мозку та рівень психічного благополуччя впливає на загальний стан здоров’я населення. Відповідно – психічне здоров’я є запорукою збільшення робочої сили, підвищення продуктивності праці, економічного відновлення і зростання. Допомогти протистояти спричиненим викликами війни стресовим ситуаціям є нагальним завданням, потребує значних зусиль протягом тривалого часу.

Підтримка здоров’я мозку, турбота про психічне здоров’я населення під час війни, як і після її закінчення, є в центрі уваги на особливо високому рівні.

Цікаві факти про МОЗОК

🔹За даними Dent Neurologic Institute, мозок не може виконувати кілька завдань одночасно, натомість він перемикається між завданнями, що збільшує кількість помилок та збільшує час роботи.

🔹Людський мозок потроюється у розмірах протягом першого року життя та досягає повної зрілості приблизно до 25 років.

🔹Мозок не відчуває біль. Ви коли-небудь замислювалися, як нейрохірурги проводять операції на мозку без наркозу? Просто в мозку немає больових рецепторів. Зате вони є в мозкових оболонках і кровоносних судинах. Тому, коли ми відчуваємо головний біль, болить зовсім не сам мозок, а навколишні його тканини.

🔹Мозок працює активніше, коли ми спимо. Працюючи, мозок створює електричні поля, які можна виміряти на поверхні шкіри голови за допомогою методу електроенцефалографії (ЕЕГ). Нам здається, що під час сну мозок вимкнений, але насправді він працює навіть активніше, ніж вдень. У період неспання він виробляє альфа- і бета-хвилі, а під час сну, особливо на його початкових стадіях, тета-хвилі. Їх амплітуда більше, ніж у інших хвиль.

🔹Клітини мозку – це не тільки нейрони. На один нейрон припадає близько десяти гліальних клітин. Вони забезпечують нейронам доступ поживних речовин і кисню, відокремлюють нейрони один від одного, беруть участь в метаболічних процесах і передачі нервових імпульсів.

🔹Закоханість можна побачити на фМРТ-знімках. Хтось вважає, що закоханість – це просто концепція, але фМРТ-знімки мозку доводять зворотне. У людей в цьому стані активні області мозку, пов’язані з задоволенням. На знімках видно, як «загоряються» місця, в яких присутня дофамін – нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.

🔹Мозок виробляє достатньо до електрики, щоб спалахнула невелика лампочка. За даними вчених зі Стенфордського університету, роботу з процесором, яке можна порівняти за інтелектом з людським мозком, для повноцінної роботи знадобляться щонайменше 10 мегават електрики. А наші нейрони протягом дня самі виробляють достатньо енергії, щоб запалити електричну лампочку. Крім того, мозок працює набагато швидше найрозумніших комп’ютерів.

🔹Мозок на 60% складається із жирів. Мозок – орган, в якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я так необхідна дієта, багата корисними жирами (омега-3 і омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять і зберігають жиророзчинні вітаміни. Крім того, жири знижують запалення і допомагають правильно працювати імунній системі.

🔹Нервовим клітинам для виживання необхідні кисень і глюкоза. Ці дві речовини необхідні для функціонування і виживання людського мозку. Якщо він протягом 3-5 хвилин не отримує достатньо кисню або глюкози, в ньому відбуваються незворотні порушення. Цікаво, що смерть практично ніколи не буває миттєвою. Навіть якщо людину обезголовили, мозок не гине ще протягом кількох хвилин, поки в його клітинах є кисень і глюкоза.

🔹Об’єм пам’яті мозку практично не обмежений. Неможливо знати занадто багато або отримати стільки нової інформації, що її більше нікуди розміщувати (хоча саме так і здається після довгих нарад). У нашому мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, місце ніколи не закінчується. Хоча, наприклад, недосип може негативно позначитися на здатності запам’ятовувати дані.

🔹На мозок, як і на м’язи, поширюється правило “Використовуй або втратиш”. Ми можемо розширити свій когнітивний резерв, або вроджену здатність мозку відновлюватися, за допомогою різних видів навчання та нових вражень. Було доведено, що люди з більш розвиненим когнітивним резервом краще справляються з несподіванками. Але якщо мозок не використовувати, цей резерв буде скорочуватися.

🔹Короткотривалої пам’яті вистачає на 20-30 секунд. Ви коли-небудь замислювалися, чому після того, як ми ненадовго відволіклися, ми забуваємо, що хотіли сказати? Це пов’язано зі здатністю мозку утримувати в пам’яті невеликі обсяги інформації. Він зберігає її для швидкого доступу, але всього лише протягом 20-30 секунд. Числа, наприклад, утримуються в пам’яті в середньому 7,3 секунди, а букви – 9,3 секунди.

🔹Алкоголь призводить до кисневого голодування мозку.

🔹Куріння погіршує когнітивні функції.

Існує 10 правил, які допомагають зберегти мозок здоровим до самої старості і розвинути його:

1. Розумове навантаження.

Під час активної розумової діяльності розростається нейронна мережа і відбувається утворення нових нейронів.

2. Спорт.

Під час занять спортом посилюється кровоток і кров, збагачена киснем, активніше надходить у мозок. Формуються нові судини в мозку. Виникають нові нейронні зв’язки.

3. Здорова та корисна їжа.

Ті, хто харчуються овочами і фруктами, горіхами і натуральними маслами рідше стикаються з в літньому віці проблемами деменції.

4. Відмова від куріння.

Куріння не тільки «забиває» судини і викликає кисневе голодування, а й сприяє порушенню когнітивних функцій.

5. Відмова від алкоголю.

Через вживання алкоголю до мозку надходить збіднена на кисень кров, що призводить до кисневого голодування. Це спричиняє запаморочення, нудоту, порушення координації, погіршення мислення. Масово гинуть клітини мозку, які вже не відновлюються.

6. Мінімум стресу.

При тривожних і депресивних станах мозок не в змозі перезавантажитися, що викликає смерть нервових клітин і призводить до порушення в роботі багатьох внутрішніх органів. Потрібно контролювати свої емоції, а в стані хронічного стресу або інших емоційних розладів звертатися до психотерапевта.

7. Спілкування.

Активне соціальне життя, спілкування з великою кількістю людей тренує мозок, допомагає уникнути стреси й депресії, сприяє зниженню ризику деменції в старості.

8. Безпека голови.

Удари по голові, дрібні струси, які залишаються проігнорованими чи непоміченими, можуть з віком стати причиною розвитку когнітивних порушень і деменції.

9. Хороший сон.

Під час глибокої фази сну мозок перезавантажується, відновлюється, відпочиває. Саме тому людина повинна спати не менше 8 годин на добу. Якщо сон триває менше або він переривчастий, мозок не відпочиває – нервові клітини гинуть.

10. Профілактика діабету, ожиріння, гіпертонії.

Ці захворювання катастрофічно позначаються на стані мозку, погіршують когнітивні функції, що призводить до розвитку деменції. Тому потрібно з юного віку й протягом усього життя контролювати свою вагу, займатися спортом, добре харчуватися, уникати стресів і піклуватися про себе.

Виконуйте ці правила і будьте здорові!