Особливості зоонозних хантавірусних інфекцій та їх профілактика 

Хантавірус, це рід вірусів людини та тварин з монотипної родини Hantaviridae, які можуть викликати особливо небезпечні зооантропонозні інфекції, тобто переносяться тваринами та передаються людині. Останнім часом періодично з’являються нові штами вірусу та їх небезпека зростає.

Хантавіруси в Північній та Південній Америці відомі як хантавіруси “Нового Світу” і можуть викликати хантавірусний кардіо-легеневий синдром (HPS), з такими симптомами, як втома, лихоманка та м’язові болі на ранніх стадіях, а потім кашель та задишка, коли вже з’являються ознаки дихальної та серцевої недостатності.

Інші хантавіруси, відомі як хантавіруси “Старого Світу”, найчастіше зустрічаються в Європі та Азії та можуть викликати геморагічну лихоманку з нирковим синдромом (HFRS), з такими симптомами, як сильні головні болі, біль у спині та животі, лихоманка, озноб, носові кровотечі, крововиливи у склеру, висипання на шкірі через пошкоджені капіляри.

У HPS рівень смертності складає 30-38 %, а при захворюванні на HFRS від 1 до 15%. Специфічного лікування при цих захворюваннях не існує, тому проводиться лише симптоматичне, залежно від ступеня тяжкості.

Збудники захворювань передаються людині через гризунів, таких як миші та щури.

Різні види гризунів розповсюджують різні типи вірусів, самі при цьому не хворіють. Кількість випадків захворювання у людей коливається рік у рік, залежно від того, наскільки висока популяція гризунів і скільки тварин є носіями вірусу. Зараження може відбуватися цілий рік, але восени, коли гризуни активно мігрують ближче до людського житла, ризик зараження хантавірусами зростає.

Віруси виділяються у заражених гризунів зі слиною, фекаліями чи сечею. Навіть у сухому стані патогени можуть залишатися заразними від кількох днів до кількох тижнів. Для передачі інфекції не потрібно прямого контакту із зараженими гризунами. Зараження може статися при вдиханні пилу, що містить патогенні випорожнення тварин.

Хантавіруси також можуть потрапити в організм при контакті із зараженим ґрунтом через невеликі пошкодження на шкірі, наприклад, на руках.

Можлива передача через їжу, забруднену екскрементами інфікованих гризунів. Також зараження може статися через укус тварини. Від людини до людини типи збудників, що зустрічаються у нас, не передаються.

Щоб уберегтися від хантавіруса, слід дотримуватись наступних рекомендацій:

☛ знищуйте щурів та мишей, особливо в місцях проживання людей, таких як підвали, горища та сараї;

☛ зберігайте продукти у надійних та щільно закритих місцях, щоб вони не залучали гризунів (те саме стосується і корму для тварин);

☛ забирайте відходи в герметичні баки для сміття і контейнери;

☛ не викидайте залишки їжі та відходи життєдіяльності тварин у компостну купу;

☛ усувайте можливості для гніздування гризунів, наприклад, великогабаритні відходи або сміттєві купи;

☛ уникайте контакту з випорожненнями гризунів;

☛ після знаходження на природі або в підвалах, сараях і горищах ретельно мийте руки.

Якщо вам треба прибрати трупи або фекалії гризунів використовуйте одноразові рукавички та у внутрішніх приміщеннях відповідні засоби захисту рота та носа (маску для захисту від дрібного пилу FFP2 або FFP3). Попередньо ретельно провітріть приміщення хоча б протягом 30 хвилин. Намагайтеся не підіймати пил. Не використовуйте пилотяг, оскільки віруси можуть потрапити у відпрацьоване повітря. Ретельно окропіть фекалії або трупи гризунів водою, щоб зменшити утворення пилу. Помістіть трупи гризунів у пластиковий пакет. Закрийте його ретельно і викиньте у побутове сміття. Потім ретельно помийте забруднені поверхні за допомогою побутового засобу для чищення та утилізуйте використані ганчірки або губки. Відразу після роботи прийміть душ і вимийте волосся. Робочий одяг необхідно випрати. Ефективної профілактичної вакцини від хантавірусів, на даний час немає.

❗Якщо після походу в ліс або прибирання старого горища з’явилася лихоманка, біль у м’язах та попереку обов’язково зверніться до сімейного лікаря та повідомте про можливий контакт із гризунами.