Актуальність проблеми зооантропонозних інфекцій

Зооантропонозні інфекції – це захворювання, при яких збудники передаються людині від тварин (хворих або носіїв), характеризуються різноманітністю механізмів, шляхів та факторів передачі.

Збудники зоонозів – це поліпатогенні мікроорганізми, вони здатні вражати велику кількість різних видів тварин. Так, наприклад, збудник чуми – близько 250, туляремії — 50 видів.

До зооантропонозних інфекцій належить велика кількість захворювань (близько 100), найбільш розповсюджені в нашій місцевості — лептоспіроз, туляремія, сказ, хвороба Лайма, чума, туберкульоз, ящур, сибірська виразка, токсоплазмоз.

Серед найрозповсюдженіших хвороб, що передаються людині тваринами виділяють:

Лептоспіроз – найбільш розповсюджена хвороба, що передається від тварин. Основним джерелом інфекції є різні види ссавців (особливо гризуни – щури, миші), а також птиця, амфібії та навіть рептилії. В багатьох тварин захворювання протікає безсимптомно протягом тривалого часу, що призводить до зараження навколишнього середовища. Заразитися можна при вживанні контамінованої води та харчових продуктів, під час купання та рибалки в забруднених водоймах, доглядаючи за хворими тваринами. Симптоми лептоспірозу: висока температура, головний біль, озноб, біль у м’язах, блювання, діарея, жовтиця, почервоніння очей, висипання.

Туляремія – гостра інфекційна хвороба людей і тварин. Основне джерело інфекції для людини – гризуни (ондатри, щурі, миші, ховрахи, зайці). Частими є випадки зараження людини під час обробки туш заражених тварин. Також джерелом зараження може бути забруднена бактеріями вода. Симптоми туляремії: збільшення лімфовузлів (пахових або шийних); сильний головний біль; загальна слабкість; запаморочення; порушення свідомості; біль у м’язах; нудота; блювання; почервоніння обличчя та очей.

Сибірська виразка – це особливо небезпечне гостре бактеріальне зооантропонозне захворювання, джерело інфекції для людини є велика рогата худоба, коні, осли, вівці, кози, олені, верблюди, свині. Зараження людини в переважній більшості випадків відбувається при обробці туші хворої тварини, при догляді за хворими тваринами, розтині трупів, зніманні шкіри, розробці туш, а також при споживанні в їжу м’яса хворих тварин. Мають місце випадки зараження людини через інфікований ґрунт або забруднені спорами предмети. Симптоми сибірської виразки: сильний головний біль; висока температура; загальне нездужання; карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри); сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми); задуха (у разі легеневої форми); діарея з домішками крові (у разі кишкової форми).

Сказ – гостра зоонозна вірусна інфекція, яка передається через укус чи ослизнення хворими тваринами. Вражає центральну нервову систему. Джерело інфекції є інфікована тварина (собаки, лисиці, вовки, миші, кролі, щури, вівці тощо). Симптоми сказу: підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально.

✍️Актуальність проблеми зооантропонозних інфекцій на даний час полягає саме у потенційних шляхах поширення даних хвороб. Згідно з дослідженнями, що проводилися в Україні основними джерелами поширення даних хвороб є природні осередки хвороб. Здійснення контролю за факторами поширенням хвороб, які здатні викликати епідемії серед населення, в умовах воєнного стану в країні має особливе значення.

🐁Зокрема, у поширенні лептоспірозу та туляремії ключову роль відіграють мишоподібні гризуни. Питома вага сільськогосподарських та домашніх тварин як джерела інфекції складає всього 3–5 %. Таким чином, саме неконтрольоване розмноження мишоподібних гризунів становить головну небезпеку для людини.

☝️Своєю чергою, основними причинами поширення сказу та сибірської виразки в Україні є неналежне утримання могильників тварин, порушення ветеринарно-санітарних правил при забої та реалізації продуктів тваринництва.

Основними методами профілактики зооантропонозних інфекцій на локальному (місцевому) рівні є:

✅забезпечення відповідного захисту від гризунів місць проживання людей та джерел водопостачання;

✅своєчасне проведення дератизації приміщень та максимальний захист харчових продуктів і води від проникнення гризунів;

✅дотримання чистоти в приміщеннях;

✅заборона використання води з відкритих водойм для пиття, миття овочів, фруктів, та приготування їжі;

✅використання засобів індивідуального захисту під час сільськогосподарських робіт та перебування біля водойм;

✅запобігання укусів кліщами та іншими комахами;

✅уникнення контактів із хворими та інфікованими тваринами;

✅забезпечення профілактики, вакцинації та лікування домашніх та свійських тварин;

✅вживання м’ясних та молочних продуктів тільки після якісної термічної обробки;

✅заборона стихійної торгівлі харчовими продуктами;

✅дотримання правил особистої гігієни.