Алергічні захворювання: роль довкілля, побутових факторів та профілактики  

Кінець літа для багатьох означає ще кілька теплих тижнів, прогулянки та поступове наближення осені. Для людей із сезонною алергією цей період може мати зовсім інший сценарій: закладений ніс, нескінченне чхання, свербіж в очах і відчуття, що власний ніс вирішив оголосити страйк.

У цей час цвіте амброзія, полин та інші бур’яни, пилок яких може викликати алергічний риніт, кон’юнктивіт і загострення бронхіальної астми. Але пилок — лише одна з великої кількості речовин, з якими наша імунна система може «не порозумітися».

Алергія значною мірою пов’язана з тим середовищем, у якому ми живемо. Пилок рослин, кліщі домашнього пилу, пліснява, алергени тварин, забруднення повітря, тютюновий дим та деякі професійні фактори можуть впливати на появу або перебіг алергічних захворювань.

Чому організм реагує на те, що для більшості людей безпечне? Алергія — це не «слабкий імунітет». Навпаки, імунна система людини з алергією реагує на певну речовину надмірно, хоча для більшості людей вона є нешкідливою.

Такою речовиною може бути білок пилку, компонент домашнього пилу або алерген тварини. Після контакту з ним запускається ланцюг імунних реакцій, вивільняються медіатори запалення, зокрема гістамін — і з’являються знайомі симптоми: свербіж, чхання, нежить, сльозотеча, висипання, кашель або бронхоспазм.

При цьому алергію не варто плутати зі звичайним подразненням. Наприклад, дим, пил або забруднене повітря можуть подразнювати слизові навіть у людини без алергії. Водночас забруднювачі здатні посилювати запалення дихальних шляхів і погіршувати перебіг уже наявного алергічного риніту чи астми.

Тому довкілля не завжди є безпосередньою причиною алергії. Але воно може істотно впливати на те, чи з’являться симптоми, наскільки вони будуть вираженими та як довго триватимуть. Пилок: сезонний алерген, який важко не помітити. Сезон алергії не починається і не закінчується разом із календарною весною. Різні рослини цвітуть у різний час.

Навесні основними винуватцями часто стають дерева — береза, вільха, ліщина. Наприкінці весни та влітку додається пилок злакових трав. А наприкінці літа та на початку осені на перший план виходять бур’яни, зокрема амброзія та полин.

Амброзія є одним із найпоширеніших і найагресивніших рослинних алергенів. Під час цвітіння вона продукує велику кількість пилку, який може переноситися на значні відстані. Для людини, сенсибілізованої до амброзії, навіть перебування на відкритому повітрі в цей період може стати достатнім для появи симптомів.

Типова картина сезонної алергії — багаторазове чхання, свербіж у носі та очах, водянисті виділення з носа, його закладеність, почервоніння і сльозотеча очей. У частини людей з’являється кашель, свистяче дихання або задишка, особливо якщо одночасно є бронхіальна астма.

Є й характерна підказка: симптоми з’являються приблизно в один і той самий період року та повторюються з сезону в сезон.

Не тільки пилок: алергени, які живуть разом із нами. На відміну від сезонного пилку, деякі алергени можуть бути присутніми в оселі протягом усього року.

Кліщі домашнього пилу — мікроскопічні організми, які особливо добре почуваються в матрацах, подушках, ковдрах, килимах і м’яких меблях. Алергічну реакцію викликають переважно білки, що містяться в продуктах їхньої життєдіяльності.

Якщо людина сенсибілізована до кліщів, симптоми можуть турбувати цілий рік: закладеність носа, чхання, кашель, а у людей з астмою — погіршення контролю захворювання.

Повністю позбутися кліщів неможливо, та й не потрібно ставити перед собою таку мету. Але регулярне прибирання, прання постільної білизни та контроль вологості допомагають зменшити кількість алергенів у приміщенні.

Плісняві гриби люблять вологу. Вони можуть з’являтися у ванних кімнатах, біля вікон, на стінах, у місцях протікання труб або там, де приміщення погано провітрюється. Пліснява може бути джерелом алергенів і водночас подразнювати дихальні шляхи. Тому якщо в квартирі з’явився характерний затхлий запах або темні плями на стінах, просто замалювати їх — не найкраще рішення. Спочатку потрібно знайти й усунути джерело вологи.

Причиною алергії на домашніх тварин є не сама шерсть. Основні алергени містяться в лупі, слині та інших біологічних виділеннях тварини. Вони осідають на меблях, одязі та інших поверхнях і можуть залишатися в приміщенні навіть після того, як тварина його покинула. Тому твердження «у цієї породи немає алергенів, бо вона майже не линяє» — міф. Повністю гіпоалергенних порід собак чи котів не існує.

Стан повітря важливий не тільки для людей із діагностованою алергією. Дрібнодисперсний пил, вихлопні гази, озон та інші забруднювачі можуть подразнювати дихальні шляхи та посилювати запальні процеси. Для людей із бронхіальною астмою це особливо важливо, оскільки забруднення повітря може підвищувати ризик загострень.

Цікаво, що забруднення та пилок можуть діяти не незалежно один від одного. Забруднювачі здатні посилювати запальну реакцію дихальних шляхів, тому в період активного цвітіння важливо враховувати не тільки кількість пилку, а й загальну якість повітря.

Що робити в сезон цвітіння?

👉Повністю уникнути пилку неможливо. Та й перетворювати власну квартиру на герметичний бункер на кілька місяців — не найкраща стратегія. А ось зменшити контакт із пилком цілком реально. Якщо у вашому регіоні доступний прогноз концентрації пилку, ним можна користуватися так само, як прогнозом погоди. У дні високої концентрації варто за можливості скоротити тривале перебування на відкритому повітрі.

👉Після прогулянки корисно прийняти душ, вимити волосся та змінити одяг. Пилок легко осідає на волоссі й тканинах, а потім потрапляє вже в оселю.

👉У період активного цвітіння небажано сушити білизну на вулиці: разом із повітрям пилок осідає на простирадлах, рушниках та одязі.

👉Під час прибирання краще використовувати вологі методи, які не піднімають пил у повітря. Якщо проблема пов’язана з домашніми алергенами, регулярність такого прибирання має значення.

👉Сонцезахисні окуляри та головний убір теж можуть бути корисними: вони частково зменшують потрапляння пилку на слизові оболонки очей і волосся.

👩‍🔬Але всі ці заходи — доповнення, а не заміна лікування. Якщо сезонна алергія вже діагностована, лікар може рекомендувати починати терапію до очікуваного піку симптомів. Медикаментозне лікування алергії підбирають залежно від виду захворювання та симптомів. Воно може включати антигістамінні препарати, місцеві засоби — наприклад, назальні або очні препарати, інгаляційні засоби при алергічних захворюваннях дихальних шляхів, а в окремих випадках — інші протизапальні препарати. Для частини пацієнтів із підтвердженою алергією можлива алерген-специфічна імунотерапія (АСІТ) — метод, спрямований не лише на контроль симптомів, а на поступове формування толерантності до конкретного алергену. Вибір препарату, його дози та тривалості лікування визначає лікар з урахуванням діагнозу, віку, супутніх захворювань та особливостей перебігу алергії.