Безпека продуктів харчування.

Питання безпеки харчових продуктів, харчування та продовольчої безпеки нерозривно пов’язані. Небезпечні продукти харчування породжують порочне коло хвороб і неповноцінного харчування, що особливо зачіпає дітей грудного та раннього віку, осіб похилого віку та хворих.

Як правило, харчові захворювання — це інфекційні захворювання або інтоксикації, викликані бактеріями, 🦠вірусами або хімічними речовинами, які потрапляють в організм через забруднену воду 🚰або їжу.🥣

Харчові захворювання, викликані бактеріями носять важкий характер і мають симптоми: підвищена температура, головний біль, нудота, блювання, біль у черевній порожнині та діарея.

Ротовірусні інфекції супроводжуються нудотою, сильною блювотою, водянистою діареєю та болем у животі.

Вірус гепатиту А може призвести до тривалого ураження печінки і зазвичай поширюється через сирі або недостатньо термічно оброблені морепродукти або заражені фрукти та овочі. Часто джерелами зараження є інфіковані вірусом особи, що працюють з продуктами харчування.

Найбільшу загрозу для здоров’я становлять токсини природного походження і речовини, що забруднюють навколишнє середовище.🌦️

До токсинів природного походження відносяться мікотоксини, Морські біотоксини, ціаногенні глікозиди і токсини, які містяться в отруйних грибах.

Деякі паразити, такі як рибні трематоди, передаються лише через харчові продукти. Інші  можуть інфікувати людей через харчові продукти або при безпосередньому контакті з тваринами.

Забруднення їжі хімічними речовинами може призвести до гострого отруєння або розвитку хронічних захворювань, таких як рак.

Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) — це речовини, які накопичуються в навколишньому середовищі і в організмі людини. Вони присутні в навколишньому середовищі в усьому світі і мають властивість накопичуватися в харчовому ланцюзі тварин. Діоксини є високотоксичними сполуками і можуть викликати порушення розвитку і репродуктивної функції, порушення роботи імунної системи, гормональні збої і онкологічні захворювання.

Важкі метали, такі як свинець, кадмій та ртуть, призводять до ураження нервової системи та нирок. Зараження продуктів харчування важкими металами відбувається, головним чином, в результаті забруднення ними повітря, грунту і води.

Небезпечні продукти харчування створюють глобальні загрози в галузі охорони здоров’я і становлять небезпеку для здоров’я кожної людини. Діти грудного та раннього віку, вагітні жінки, люди похилого віку і люди, які страждають яким-небудь захворюванням, відносяться до найбільш вразливим категоріям населення.

Для урядів безпека продуктів харчування має стати пріоритетним питанням охорони здоров’я, оскільки вони відіграють ключову роль у формуванні політики та створенні нормативно-правової бази, а також побудові та застосуванні ефективних систем забезпечення безпеки продуктів харчування.

Зараження продуктів харчування може статися на будь-якому етапі виробничо-побутового ланцюга, і головна відповідальність за забезпечення безпеки лежить на виробниках продовольчих товарів. Проте в багатьох випадках інциденти, пов’язані із захворюваннями харчового походження, стають наслідком недотримання правил поводження з продуктами харчування на дому, на підприємствах громадського харчування і на ринках. Не всі працівники харчової промисловості та споживачі усвідомлюють свою роль у забезпеченні захисту власного здоров’я та здоров’я оточуючих і, зокрема, важливість дотримання основних правил гігієни при купівлі, продажу та приготуванні харчових продуктів.

Для забезпечення безпеки продуктів харчування споживач може:

⚡ уважніше вивчати, які продукти харчування вони використовують (читати етикетки на упаковці, робити обізнаний вибір, знати про поширені види небезпеки, пов’язаних з продуктами харчування);

⚡ поводитися з продуктами харчування і готувати їжу з дотриманням правил безпеки;

⚡ застосовувати «П’ять найважливіших принципів безпечного харчування» при поводженні з продуктами харчування на дому, на підприємствах громадського харчування або на ринках;

⚡ вирощувати фрукти і овочі, дотримуючись рекомендацій по вирощуванню безпечних фруктів і овочів, з метою скорочення ризику їх забрудненості.

Внести свій внесок у забезпечення безпеки продуктів харчування може кожен.