Чому серцево-судинні хвороби — не лише «проблема старших»

❤️Протягом десятиліть серцево-судинні захворювання (ССЗ) вважалися переважно проблемою літніх людей. Проте останні роки свідчать про іншу тенденцію: зростання кількості випадків інфарктів, інсультів і хронічної гіпертензії серед дорослих — віком 25–45 років. Зміни в стилі життя, харчуванні та рівні стресу суттєво зміщують вікову межу ризику.

Зростання захворюваності серед молоді

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожна третя смерть у світі спричинена хворобами серця і судин. І хоча у віковій групі 60+ смертність залишається найвищою, статистика останніх років демонструє: ризики значно “омолодились”. Серед пацієнтів із першим інфарктом усе частіше зустрічаються люди віком до 40 років, причому без тяжких супутніх діагнозів.

 Основні фактори ризику серцево-судинних хвороб серед молодих

Попри відсутність вікових дегенеративних змін, молоді люди піддаються впливу “сучасних” факторів:

✔️Хронічний стрес — перенавантаження, емоційне вигорання, нестача сну, високі вимоги до себе.

✔️Малорухливий спосіб життя — офісна робота, гаджети, відсутність системної фізичної активності.

✔️Неправильне харчування — надлишок солі, цукру, насичених жирів, відсутність збалансованого раціону.

✔️Шкідливі звички — паління, вейпінг, регулярне вживання алкоголю, енергетиків.

✔️Недостатній медичний контроль — ігнорування регулярних обстежень, низький рівень знань про профілактику.

Ці фактори сприяють ранньому розвитку атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, порушень ритму серця, тромбозів.

Роль генетики та взаємодії факторів

Хоча генетична схильність до ССЗ залишається важливою, вона лише частково визначає ризик. Ключову роль відіграє спосіб життя. Навіть при наявності спадковості, змінюючи поведінкові звички, людина може суттєво зменшити вірогідність серцево-судинних захворювань.

Що можуть зробити молоді люди вже сьогодні?

✅Регулярно вимірювати артеріальний тиск — навіть якщо відсутні симптоми.

✅Здавати базові аналізи — ліпідограма, глюкоза крові, ЕКГ щонайменше раз на рік.

✅Фізична активність — мінімум 150 хвилин на тиждень помірного навантаження.

✅Раціональне харчування — зниження кількості солі, жирів, швидких вуглеводів.

✅Керування стресом — психогігієна, відпочинок, підтримка психоемоційного балансу.

✅Відмова від куріння і зменшення вживання алкоголю.

📣Серцево-судинні захворювання — більше не “хвороба пенсіонерів”. Вони дедалі частіше вражають молодих і працездатних. Усвідомлення цього факту є першим кроком до відповідального ставлення до свого здоров’я. Превентивні дії, розпочаті в молодому віці, дозволяють не лише знизити ризик фатальних ускладнень, а й покращити якість життя загалом.