Чистота має бути безпечною

Нас лякають 🦠 бактерії, віруси, грибки та найпростіші. Був час, коли нас привчали вести безжальну боротьбу з ними. Для цього людство має великий арсенал засобів дезінфекції, які містять хлор та хлоровмісні препарати, пероксиди, кислоти та луги, феноли та альдегіди, етиловий та де які інші спирти, четвертинні-амонієві основи, поверхнево-активні речовини, солі металів.

Деякі з цих засобів більш м’які та діють вибірково, деякі здатні тотально знищити все живе. Але природа не залишає порожнечі: на місце знешкоджених мікроорганізмів приходять інші, які можуть бути навіть агресивнішими 😡.

А щоб перемогти стійкі патогени, потрібні ще сильніші дезінфектанти та комбінації хімічних та фізичних методів дезінфекції. Чи потрібна така вбивча чистота за всяку ціну? Прогресивні лікарі кажуть, що важлива чистота, а не стерильність. Остання має бути хіба що в операційній. Так само потрібне використання спеціальних дезінфекційних засобів в інфекційних вогнищах.

Механізми дії дезінфектантів на патогени полягають в окисленні білкових молекул або їх коагуляції, після чого білки втрачають свої властивості та мікроорганізми перестають функціонувати. Але аналогічним чином ці речовини можуть впливати й на наші корисні білкові молекули. Тому є різниця, користуватися мильним 🫧 розчином чи содою, при цьому досягти гігієнічної чистоти та зберегти імунітет, або знешкодити все активним хлором чи канцерогенним розчином формальдегіду.

До того, засоби дезінфекції впливають на довкілля після того, як їх змивають. Вони порушують баланс мікроорганізмів у водоймищах 💧, куди потрапляють. Це зрештою впливає і на нас, споживачів питної води. Цікаво, що європейські норми для виробників екосертифікованої побутової хімії враховують гостру та хронічну токсичність засобу, як для людини-споживача, так і для водної екосистеми. Агресивні та нерозкладні біокомпоненти в таких засобах, дозволяються хіба що як консерванти.

В Україні 💙💛також дедалі більше людей шукають безпечні засоби. Наприклад, мило чи зубні пасти 🪥 з триклозаном втратили свою популярність. І навіть засоби для чищення санвузлів споживачі обирають без хлорки. Багато хто готовий пожертвувати ефективністю засобу та докладати трохи більше фізичних зусиль, щоб безпечніше очистити поверхні без шкоди для своїх домашніх та природи. Але часто такі жертви не потрібні, адже в арсеналі дезінфікуючих речовин є низькотоксичні й ефективні антисептики та бактерициди.

Наприклад, чим можливо замінити засоби на основі хлору.

Так, недорогий рідкий засіб “Білизна”, добре знешкоджує дріжджоподібні грибки, ентерококи, грамнегативні анаеробні бактерії. Але як воно впливає на людину? Газоподібний хлор, при вдиханні реагує з вологою та в результаті утворює хлорну кислоту, яка ушкоджує поверхню легень. Збільшується ризик появи кашлю, задишки та навіть астматичного нападу. Аналогічний процес відбувається на поверхні очей 👀. При контакті розчину хлорки з руками страждає шкіра. А як що постійно користуватися хлорованою водою, підвищується ймовірність онкологічних захворювань. Чи варто так ризикувати?

Найцікавіше, що як відбілювач, “Білизна” діє не за рахунок хлору, а за рахунок активного кисню! При взаємодії хлору з водою спочатку утворюється хлорнувата кислота, яка розпадається на хлорну кислоту і дуже активний кисень. Саме він і руйнує барвники та відбілює тканину. Але є безпечніші джерела активного кисню. Тому останнім часом замість хлорки використовують пероксиди, які містять перкарбонат — з’єднання, що утворюється при одночасної кристалізації соди та перекису водню. Тому у повсякденному житті краще замінити таки засоби більш безпечними — пероксидними.

Можливо, перше, що ви згадуєте, коли мова заходить про дезінфекцію рук у побуті – це вологі 📃серветки. Залишимо за дужками їх неекологічну полімерну основу. Що ж нанесено на ці серветки? Це можуть бути багатоатомні спирти, наприклад пропіленгліколь. Також можна зустріти четвертинні амонієві основи, наприклад хлорид бензалконію, якій одночасно є поверхнево-активною речовиною, емульгатором та консервантом. Якщо спробувати стерти бруд з рук такими серветками, деякі мікроорганізми дійсно будуть знешкоджені, але ці речовини залишаться на руках 🙌 і можуть викликати подразнення шкіри або потрапити в середину організму разом з їжею. Тому краще віддавати перевагу звичайним спиртовмісним спреям, у яких ці речовини відсутні, або просто помити руки звичайним милом 🧼. Навіть мило без додаткових антибактеріальних компонентів ефективно проти багатьох збудників хвороб.

Іноді виникає потреба користуватися ще більш м’яким засобом, ніж мило. Так, іони срібла відомі своєю антибактеріальною дією навіть у дуже маленьких концентраціях і вони не викликають сухості та подразнення. Вони зустрічаються як у побутових засобах, наприклад для миття посуду, так і в косметичних дезодорантах та гелях. При цьому важливо, щоб цей елемент був у вигляді органічної солі срібла, а не у вигляді токсичного нітрату срібла. Ефективність срібла підтверджена навіть історично, адже ті, хто користувалися таким посудом, рідше хворіли. У сучасних умовах солями срібла разом із пероксидом водню та сполуками міді (для протидії грибкам), дезінфікують навіть басейни, бо це ефективна еко – альтернатива хлорці.