День фізичної культури і спорту.

В Україні щорічно у другу суботу вересня відзначають День фізичної культури і спорту. Цього року День фізичної культури і спорту припадає на 14 вересня.

Фізична активність – запорука здоров’я, а її відсутність є не тільки одним з чинників розвитку неінфекційних захворювань, але й вважається четвертим основним фактором ризику щодо рівня смертності в усьому світі. Про це наголошують у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Регулярні фізичні навантаження знижують ризик гіпертонії, допомагають у профілактиці атеросклерозу та проблем із суглобами. А також позитивно впливають на обмін речовин і кровообіг, розвивають м’язи, укріплюють серце, судини і легені.

Фізичні вправи запобігають ожирінню, яке в подальшому може призвести до цукрового діабету, до гіпертонічної хвороби, до серцево-судинної недостатності. Крім того, фізична активність значною мірою знижує ризик виникнення деяких видів раку.

Під час занять спортом організм людини виробляє велику кількість гормонів, в тому числі ендорфінів, завдяки яким людина відчуває себе щасливою. Людина, яка почала займатися спортом, помічає, що після тренувань посилюється усвідомлення власної сили та здатності досягти тієї чи іншої мети. Чому так відбувається пояснив професор клінічної психології та психотерапії Медичної школи Берліна – Франк Ойтеноєр. За його словами, це так звана гіпотеза відволікання, або дистракції, «Спорт відволікає нас від речей, які на нас тиснуть», – наголошує психолог.

Крім того, Франк Ойтеноєр провів дослідження щодо впливу занять спортом на ефективність лікування депресії. Результати якого продемонстрували, що пацієнтам із депресивними розладами найбільш часто застосовувана когнітивна поведінкова терапія найкраще допомагає у комбінації зі спортивними заняттями. Разом з тим, фахівці наголошують, що  у людей, які регулярно тренуються, підвищується самооцінка.

Всесвітня організація охорони здоров’я розробила рекомендації щодо фізичної активності для різних вікових груп з урахуванням стану здоров’я.

Дітям (від 5 до 17 років).

Рекомендовано щодня приділяти фізичній активності не менше 60 хвилин. Це може бути активна прогулянка, рухливі ігри, біг та швидка ходьба. Разом з тим, тричі на тиждень варто включати вправи на розвиток скелетно-м’язових тканин. Також зазначається, що кількість фізичної активності, більше ніж 60 хвилин на день, надає додаткову користь для здоров’я. Ці рекомендації стосуються дітей і з інвалідністю (за можливості). Втім, їм варто консультуватися з медичним працівником щодо видів і тривалості фізичної активності — враховуючи стан здоров’я.

Для дорослих віком від 18 до 64 років.

ВООЗ рекомендує щонайменше 150 хвилин кардіо тренувань помірної інтенсивності щотижня або щонайменше 75 хвилин високої інтенсивності. Крім цього, двічі на тиждень необхідно виконувати силові вправи.

Зауважимо, що ці рекомендації також стосуються осіб у зазначеній віковій групі, що мають хронічні неінфекційні захворювання, не пов’язані з руховою здатністю, наприклад, гіпертонія або діабет. Вагітні жінки, породіллі та особи із серцевими захворюваннями можуть потребувати додаткових застережень і повинні звертатися за порадою лікаря перед заняттями. Крім того, у ВООЗ наголошують, що люди з порушеннями рухової активності, накладеними хворобою, отримають користь для свого здоров’я, якщо перейдуть з категорії “жодної активності” до категорії “деякий рівень” активності.

Для людей від 65 років і старше.

Рекомендації для людей 65+ такі самі, як і для вищезазначеної вікової групи — виконувати щонайменше 150 хвилин аеробної фізичної активності (кардіо) помірної інтенсивності протягом тижня або щонайменше 75 хвилин високої інтенсивності чи еквівалентної комбінації помірної і високої інтенсивності. Крім цього, не менше ніж двічі на тиждень необхідно виконувати силові вправи. Разом з тим, звертаємо увагу, що дорослі цієї вікової групи з низькими руховими спроможностями повинні мати фізичну активність не менше трьох разів на тиждень, щоб поліпшити координацію і запобігти падінням.

Важливо!: рекомендації також корисні для тих осіб у цій віковій групі, що мають хронічні неінфекційні захворювання. Особи з певними захворюваннями, наприклад, серцево-судинними захворюваннями чи  діабетом, можуть потребувати додаткових застережень і звертатися за порадою до лікаря перед тим, як прагнути досягти рекомендованих рівнів фізичної активності. Також рекомендації  можуть бути застосовані для людей з інвалідністю. Втім, може бути потрібно пристосувати їх для кожної особи, відповідно до її спроможності виконувати вправи і конкретних обмежень чи ризиків для здоров’я.

Увага!: навіть за відсутності захворювань – перед початком тренувань варто проконсультуватися з лікарем👩‍⚕️.

Пам’ятайте, що обраний вид фізичної активності має Вам подобатися.

Займайся тим спортом, після якого тобі добре і від якого ти отримуєш насолоду.

Наприклад, якщо хтось не любить бігати, але змушує себе це робити, бо хоче бути  більш здоровим та струнким, – насправді не робить для свого організму нічого доброго.

Радимо відповідально ставитись до занять спортом. Бережіть себе!