Дезінфекційні заходи у вогнищі холери.

У наш час виникають різні інфекційні захворювання, але серед них в першу чергу необхідно звернути увагу на особливо небезпечне інфекційне  захворювання під назвою холера, яке відноситься до карантинних інфекцій.

Це висококонтагіозне (високозаразне), тяжке інфекційне захворювання людини, з типовими проявами з боку шлунково-кишкового тракту. Його  збудником  є холерний  вібріон (Vibrio cholerae О1 або О139) – бактерія  у   вигляді  зігнутої палички,  схожа  на кому.

Холерний вібріон🦠 може зберігати життєздатність у воді протягом тривалого часу, у харчових продуктах при кімнатній температурі протягом 2-5 днів, на поверхні плодів і овочів в умовах сонячного освітлення упродовж 8 годин, при низьких температурах та у морській воді — 2 тижнів і більше, у кишечнику окремих річкових та морських тварин — декількох місяців.

Під час кип’ятіння холерний вібріон гине протягом хвилини, є малостійким до висушування, до прямого сонячного опромінення, є надзвичайно чутливим до дії звичайних дезінфектантів.

Холера передається фекально-оральним шляхом. Здебільшого інфікування відбувається при вживанні некип’яченої або не  хлорованої  води,  при  купанні  у  заражених водоймах, під час умивання та миття посуду зараженою  водою.  Заразитись  можна  при   вживанні продуктів, інфікованих у процесі зберігання, миття чи кулінарної обробки. Інфекція може передаватись через брудні руки, переноситись мухами. Джерелом збудника інфекції є людина – хворий або носій вібріонів.

Інкубаційний період триває від кількох годин до 5 днів та як правило, має характерний гострий початок:  поява  діареї,  до  якої  згодом  додається рясне блювання.

Заключну дезінфекцію за місцем виявлення хворого (вібріононосія) забеспечують дезінфекційні бригади обласних центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ України, яка проводиться у широких межах вогнища. Ії виконують обов’язково за місцем проживання не пізніше трьох годин з моменту госпіталізації (смерті) хворого (вібріононосія), а за місцем роботи або навчання та відпочинку, не пізніше першої доби після виявлення. У першу чергу знезараження проводять в приміщенні  де знаходився  хворий  (вібріононосій) – безпосередньо вдома та його робочому місці, а також у місцях загального користування, особливо там де він перебував у період інкубації та початку захворювання. Після проведення заключної дезінфекції, фахівцями дезінфекційної бригади проводиться контрольний відбір бактеріологічних змивів із зовнішнього середовища на патогенну та умовно патогенну мікрофлору.

В лікувально- профілактичних установах при виявленні хворого на холеру або підозрою на неї, силами персоналу цих установ, проводять дезінфекцію випорожнень і блювотних мас, приміщень кабінету лікаря та інших, де знаходився хворий, місць загального користування, спецодягу персоналу, який брав участь в прийомі і огляді хворого, інструментарію, використаного при цьому.

Персонал, який здійснює дезінфекцію у вогнищі холери повинен бути вдягнений в противочумний костюм II типу (піжама або комбінезон, шкарпетки, капці, велика косинка (капюшон), протичумний халат, маска-респіратор, гумові рукавички, чоботи, рушник а також гумові або поліетиленові фартухи).

Бажано використовувати одноразові засоби захисту.

⚠️По закінченню обробки  вогнища, дезінфекційна бригада повинна продезінфікувати всі засоби захисту та по закінченні зміни пройти санобробку.

Для знезараження використовуються дезінфекційні засоби🧴переважно нового покоління, яки  містять у своєму складі хлор та  зареєстровані в Державному реєстрі і мають  дозвіл до використання в Україні.

Перед використанням деззасобу, необхідно уважно прочитати інструкцію щодо його використання та суворо виконувати її. Постільні речі та при необхідності інші речі якими користувався хворий, направляються  на дезкамерну обробку.

В випадку залишення осіб, які контактували з хворими на холеру вдома, після проведення заключної дезінфекції на період ізоляції, здійснюють поточну дезінфекцію силами мешканців.

У вогнищах холери всі господарсько-побутові стічні води, а також стічні води окремих підприємств і закладів, обов’язково підлягають знезараженню.

При неблагополучній епідеміологічній обстановці проводиться додаткове знезараження питної води у системі централізованого водопостачання.

У побутових цілях для експрес знезараження питної води, особливо при її зберіганні у запасних ємностях та у колодязях, використовуються спеціальні швидкорозчинні дезінфекційні препарати (Акватабс та інші).

Примітка: у статті використано витяги з наказу МОЗ України N 167 від 30.05.97, із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ  N 188 від 17.05.2001.