Дезінфекція рук медичного персоналу як фактор профілактики інфекцій
14 жовтня 2026
🩺Проблема профілактики інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, залишається однією з найважливіших у сучасній медицині. Щороку мільйони пацієнтів у світі стикаються з внутрішньолікарняними інфекціями, що призводить до ускладнення перебігу захворювань, подовження термінів госпіталізації, збільшення витрат на лікування та підвищення рівня смертності. Значна частина таких інфекцій передається через руки медичного персоналу, які контактують із пацієнтами, медичними інструментами, поверхнями та біологічними рідинами.
У зв’язку з цим дезінфекція рук є одним із найважливіших заходів інфекційного контролю. Попри розвиток сучасних медичних технологій, саме належна гігієна рук залишається найпростішим, найдоступнішим і найбільш ефективним способом профілактики поширення патогенних мікроорганізмів у лікувально-профілактичних закладах.
На шкірі рук людини постійно знаходиться велика кількість мікроорганізмів. Вони поділяються на дві основні групи:
🔶Резидентна мікрофлора — це мікроорганізми, які постійно мешкають на поверхні шкіри та зазвичай не викликають захворювань. Вони виконують захисну функцію та перешкоджають розмноженню патогенних бактерій.
🔶Транзиторна мікрофлора — це мікроорганізми, що потрапляють на руки під час контакту з пацієнтами, медичними предметами або зараженими поверхнями. Саме транзиторна мікрофлора є основною причиною передачі внутрішньолікарняних інфекцій. До неї можуть належати: стафілококи, стрептококи, кишкова паличка, синьогнійна паличка, віруси грипу, коронавіруси, грибки роду Candida тощо.
Основним завданням дезінфекції рук є знищення або максимальне зменшення кількості саме транзиторної мікрофлори.
ℹ️У сучасній медичній практиці виділяють декілька видів обробки рук, а саме: соціальне миття рук, гігієнічна антисептика, хірургічна антисептика рук.
Сучасні дезінфекційні засоби для рук мають широкий спектр антимікробної дії та повинні відповідати певним вимогам, а саме: висока ефективність, швидка дія, безпечність для шкіри, відсутність токсичного впливу, зручність використання. Найчастіше використовуються такі групи антисептиків: спиртовмісні засоби (етиловий, ізопропіловий або пропіловий спирт), хлоргексидин, перекис водню, четвертинні амонієві сполуки
Ефективність дезінфекції залежить не лише від виду антисептика, а й від правильності його застосування.
Медичний працівник повинен:
- нанести достатню кількість засобу;
- рівномірно розподілити його по всій поверхні рук;
- обробити долоні, тильні поверхні кистей, міжпальцеві проміжки, великі пальці та кінчики пальців;
- втирати антисептик до повного висихання.
Рекомендований час обробки становить 20–30 секунд.
Всесвітня організація охорони здоров’я визначила основні ситуації, коли медичний працівник зобов’язаний проводити дезінфекцію рук:
- Перед контактом із пацієнтом.
- Перед виконанням асептичних процедур.
- Після можливого контакту з біологічними рідинами.
- Після контакту з пацієнтом.
- Після контакту з предметами оточення пацієнта.
☝️Правильна та регулярна обробка рук дозволяє суттєво знизити ризик передачі патогенних мікроорганізмів, забезпечити безпеку пацієнтів і медичних працівників, покращити якість медичної допомоги, що є ключовим елементом боротьби з: внутрішньолікарняними інфекціями; антибіотикорезистентними бактеріями; вірусними захворюваннями; грибковими інфекціями.
У сучасних умовах, розвиток системи інфекційного контролю неможливий без формування відповідального ставлення до гігієни рук. Саме тому дотримання правил дезінфекції рук має бути обов’язковою частиною професійної діяльності кожного медичного працівника.