До Всесвітнього дня дій проти розладів харчової поведінки

📅2 червня відбудеться Всесвітній день дій проти розладів харчової поведінки.

Розлади харчової поведінки (РХП) або розлади, пов’язані зі споживанням їжі — клас психічних розладів, пов’язаних із порушеннями прийому їжі. Це патологічні харчові звички, котрі негативно впливають на фізичне чи психічне здоров’я людини, і включають психогенне переїдання (вживання великих кількостей їжі протягом короткого часу), нервову анорексію (патологічно обмежене харчування з негативними наслідками для організму), нервову булімію (переїдання зі спробами позбутися з’їденого), спотворення смаку (вживання неїстівних товарів), розлад вибіркового харчування (знижений чи відсутній інтерес до їжі), та інших.

РХП не включають ожиріння і є психічними розладами з найвищою смертністю.

Види розладів харчової поведінки:

🔸анорексія характеризується нав’язливим бажанням втратити вагу та страхом ожиріння. Люди з анорексією обмежують кількість їжі, відмовляються від продуктів або взагалі припиняють споживати їжу. Симптоми: суттєве зниження ваги або відмова підтримувати нормальну вагу; викривлене сприйняття свого тіла; страх набрати вагу; порушення менструального циклу (у жінок).

🔸булімія – це періодичні епізоди неконтрольованого переїдання, після яких людина намагається позбутися спожитої їжі шляхом блювання, зловживанням проносними засобами або інтенсивними фізичними навантаженнями. Симптоми: часті епізоди переїдання з почуттям втрати контролю; використання способів «очищення» (блювання, діуретики тощо); страх набрати вагу, хоча вага людини може залишатися в межах норми.

🔸компульсивне переїдання є розладом харчової поведінки, за якого людина регулярно споживає велику кількість їжі за короткий час, при цьому не вдаючись до «очищувальних» методів, як у випадку булімії. Симптоми: періодичні епізоди переїдання; їжа вживається швидко і до стану фізичного дискомфорту; переїдання відбувається на фоні стресу або емоційних переживань.

🔸пікацизм — це розлад харчової поведінки, при якому людина вживає неїстівні речовини, такі як ґрунт, крейда, пісок або навіть металеві предмети. Симптоми: постійне бажання їсти нехарчові продукти; зниження апетиту до нормальної їжі; можливі ускладнення, пов’язані з травмами органів травлення або інтоксикацією.

 До інших мало відомих розладів харчової поведінки відносяться:

🔸орторексія — це нав’язливе прагнення до здорового харчування. Люди з орторексією обмежують себе тільки «здоровими» продуктами, що часто призводить до дефіциту поживних речовин і може негативно позначитися на загальному стані здоров’я. Симптоми: постійний фокус на складі їжі, її якості, походженні; відмова від багатьох продуктів, вважаючи їх шкідливими; соціальна ізоляція через неможливість знайти «достатньо здорову» їжу в загальних умовах; відчуття провини або тривоги після вживання «нездорової» їжі.

🔸бігорексія — це коли людина одержима прагненням до збільшення м’язової маси та вважає своє тіло недостатньо «мускулистим», навіть якщо це не так. Вона може призводити до зловживання анаболічними стероїдами та надмірних фізичних навантажень. Симптоми: нездорова одержимість силовими тренуваннями та споживанням білків; викривлене сприйняття власного тіла (переконання, що м’язова маса недостатня); надмірне використання добавок і стероїдів; соціальна ізоляція через постійну зосередженість на тренуваннях і дієті.

🔸румінація — це повторюване пережовування їжі після її споживання, з подальшим зворотним проковтуванням або відригуванням. Розлад може мати негативні наслідки для шлунково-кишкового тракту та зубів. Симптоми: повторне проковтування або відригування їжі протягом 30 хвилин після їди; відсутність нудоти або відчуття дискомфорту перед румінацією; соціальна ізоляція через страх, що інші помітять ці епізоди.

 🔸розлад вибіркового харчування полягає у відмові від споживання певних видів їжі без обґрунтованих причин (алергій або релігійних переконань). Це призводить до недостатнього харчування і дефіциту життєво важливих речовин. Симптоми: відмова від цілих груп продуктів або сильно обмежений раціон; недостатнє харчування, що призводить до дефіциту поживних речовин; втрата ваги або проблеми з набором ваги; тривога або страх перед вживанням нових або незвичних продуктів.

Для багатьох РХП є ефективним лікування, яке включає психотерапію, збалансоване харчування, нормальну кількість фізичних вправ та скорочення зусиль щодо позбавлення від їжі. Іноді потрібна госпіталізація. Від декотрих пов’язаних симптомів можуть використовуватись ліки. За п’ять років близько 70 % людей з анорексією і 50 % людей з булімією виліковуються. Одужання від психогенного переїдання є менш чітким і оцінюється у від 20 % до 60 %. Як анорексія, так і булімія підвищують ризик смерті.

Для запобігання розвитку РХП важливо виховувати у дітей здорове ставлення до свого тіла та їжі, а також критично оцінювати медійний вплив. Своєчасне виявлення симптомів та підтримка з боку сім’ї та шкільних психологів можуть допомогти уникнути серйозних ускладнень.