Дифілоботріоз: в чому небезпека для шанувальників суші

Дифілоботріоз – це хронічне інвазивне захворювання людини, викликане паразитуванням у кишківнику стрічкового гельмінта — широкого лентеця, що складається з безлічі члеників. Нерідко в однієї людини паразитує одночасно кілька лентеців, до 10 м і більше у довжину.

Захворювання діагностують переважно в регіонах, де вживають сиру, копчену, мариновану та в’ялену рибу. В Україні дифілоботріоз реєструється в дельті Дунаю та басейні Бугу, Дністра, Дніпра. Останній випадок був зареєстрований у Львові в серпні 2025 року у 10-річної дитини, яка дуже полюбляла суші.

Зараження дифілоботріозом відбувається при вживанні недостатньо термічно обробленої риби як прісноводних видів, так і морських (особливо лососевих порід) та продуктів з неї. Хворіють переважно люди, які полюбляють сиру, злегка обсмажену, свіжозаморожену, малосольну рибу та ікру з неї.

За клінічним перебігом виділяють гостру, хронічну та безсимптомну форми дифілоботріозу. Інкубаційний період триває від 20 до 60 днів, після чого починають проявлятися перші симптоми: відрижка, здуття живота, болі в епігастрії (ділянці живота над пупцем), порушення стільця. Перебіг хвороби може бути й безсимптомний та тривати роками, а паразит виявляється у випорожненнях у вигляді стрічки. Надалі виникає недостатність вітаміну В12, слабкість у кінцівках, затерпання в кистях і ногах, втрата ваги, прискорене серцебиття та інше.

Ускладнення при дифілоботріозі :

🔸В12 – дефіцитна анемія.

Розвивається через поглинання паразитом вітаміну В12, що призводить до слабкості, запаморочення та неврологічних порушень.

🔸Кишкова непрохідність.

Виникає при паразитуванні великої кількості або дуже великих особин гельмінта.

🔸Неврологічні порушення.

Оніміння кінцівок та атаксія.

🔸Запальні процеси органів черевної порожнини.

Апендицит, холецистит, холангіт.

🔸Затримка фізичного розвитку у дітей.

Профілактика дифілоботріозу в умовах війни ускладнена через руйнування інфраструктури (магазинів, стаціонарних ринків), масову міграцію, обмежений доступ до медичних послуг, порушення санітарно-гігієнічних норм (дефіцит чистої води, мийних засобів).

Щоб не захворіти на дифілоботріоз, необхідно виключити з раціону сиру, недостатньо солону, в’ялену, морожену рибу, куплену на стихійних ринках.

Основні методи профілактики:

✅Кулінарна обробка. Смажити рибу не менше 20 хвилин, великі шматки 30 – 40 хвилин. Рибні котлети, фарш потребують ретельного просмажування. Ікру потрібно добре просолювати.

✅Заморожування. Личинки паразита гинуть при температурі -18 С за 2-4 дні, а при – 6 С — за тиждень.

✅Гігієна. Ретельне миття рук та кухонного приладдя (ножів, дощок) після обробки сирої риби.

✅Екологічні заходи. Заборона скидання неочищених стічних вод у водойми, дегельмінтизація домашніх тварин(котів, собак), які можуть споживати сиру рибу.

✅Медичний контроль. Своєчасне виявлення та лікування хворих людей (рибалок, членів їх родини).

👩‍🔬Окремо звертаємо увагу любителів суші!

✅Щоб мінімізувати ризики захворіти на дифілоботріоз та інші паразитарні хвороби, збудники яких можуть знаходитись в рибі, необхідно обирати ті заклади харчування, які мають гарну репутацію та використовують у приготуванні суші рибу, яка пройшла обов’язкове глибоке заморожування за міжнародними нормами ЄС, на які орієнтується Україна (від -20 до -35 С залежно від часу).

✅Заморожена якісна риба безпечніша, ніж охолоджена без обробки. Для виготовлення суші в домашніх умовах саме заморожена риба гарантує безпеку.

✅Краще віддавати перевагу ролам із термічно обробленою рибою (запечені, копчені), вегетаріанським варіантам. Найбільш безпечними серед сирих видів вважаються тунець та лосось, вирощені на спеціалізованих фермах.

✅Якщо страви із сирої риби вживаються часто, необхідно проходити планову діагностику (аналізи на гельмінти) або профілактику за призначенням лікаря.