Дифтерія: симптоми, лікування та профілактика

Дифтеріяце інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Corynebacterium diphtheriae. Ця грампозитивна бактерія виробляє потужний екзотоксин, який вражає слизові оболонки горла, носа, шкіри та іноді інші органи та системи, зокрема серцево-судинну та нервову. Він перешкоджає синтезу білка у клітинах, провокуючи важкі зміни у їх структурі.

Дифтерія це простими словами інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом від людини до людини. Крім того, дифтерія передається контактним шляхом, тобто через предмети, а також аліментарним шляхом, тобто через заражені продукти харчування та воду.

Інфікування може статися як безпосередньо від зараженої людини з яскраво вираженими клінічними ознаками дифтерії, так і від людини, яка є безсимптомним носієм інфекції.

Інкубаційний період хвороби становить від 3 до 10 днів. В умовах довкілля вона може існувати до 15 діб. Однак, бактерії швидко гинуть при температурі нагрівання від +60°С, а також під прямим сонячним промінням.

Протікання хвороби може бути короткочасною (до 2 тижнів), середньою тривалістю (від 2 тижнів до 1 місяця), затяжною (більше 1 місяця) та хронічною (від 6 місяців до декількох років).

Симптоми дифтерії залежать від локалізації патології. Незважаючи на те, що кожна форма дифтерії — носа, горлянки, гортані, трахей, шкіри тощо має свої специфічні симптоми, зазвичай вона проявляється:

  • болем в горлі;
  • підвищеною температурою;
  • набряком слизової оболонки;
  • лихоманкою;
  • блідістю шкірних покривів;
  • нальотом на мигдаликах;
  • осипливістю голосу;
  • набряками;
  • загальною слабкістю;
  • почервонінням слизових оболонок;
  • збільшенням шийних та підщелепних лімфатичних вузлів.

Профілактика:

💉Головним профілактичним заходом дифтерії є вакцинація. Вакцинації підлягають як діти, так і дорослі.

Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень від дифтерії, кашлюку та правця діти отримують у 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація,  а потім у 6 та 16 років. Ревакцинація дорослих проводиться кожні 10 років.

У більшості випадків побічних ефектів від щеплення не виникає, але в деяких випадках допускається підвищення температури, загальне нездужання, набряклість, висип та інші алергічні реакції.

Додаткова імунізація може бути потрібна людям, які не робили щеплення або їх статус вакцинації невідомий.

☝️Щеплення від дифтерії — важлива частина імунізаційної програми, оскільки допомагає запобігти поширенню цієї небезпечної хвороби та захищає від її тяжких наслідків. Наслідування календаря щеплень допомагає забезпечити колективний імунітет.

❗При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров’я.

Знайти