Дифтерія: симптоми, лікування та профілактика

Дифтерія – це інфекційне захворювання, яке викликається бактерією Corynebacterium diphtheriae. Ця грампозитивна бактерія виробляє потужний екзотоксин, який вражає слизові оболонки горла, носа, шкіри та іноді інші органи та системи, зокрема серцево-судинну та нервову. Він перешкоджає синтезу білка у клітинах, провокуючи важкі зміни у їх структурі.

Дифтерія це простими словами інфекційне захворювання, що передається повітряно-краплинним шляхом від людини до людини. Крім того, дифтерія передається контактним шляхом, тобто через предмети, а також аліментарним шляхом, тобто через заражені продукти харчування та воду.

Інфікування може статися як безпосередньо від зараженої людини з яскраво вираженими клінічними ознаками дифтерії, так і від людини, яка є безсимптомним носієм інфекції.

Інкубаційний період хвороби становить від 3 до 10 днів. В умовах довкілля вона може існувати до 15 діб. Однак, бактерії швидко гинуть при температурі нагрівання від +60°С, а також під прямим сонячним промінням.

Протікання хвороби може бути короткочасною (до 2 тижнів), середньою тривалістю (від 2 тижнів до 1 місяця), затяжною (більше 1 місяця) та хронічною (від 6 місяців до декількох років).

Симптоми дифтерії залежать від локалізації патології. Незважаючи на те, що кожна форма дифтерії — носа, горлянки, гортані, трахей, шкіри тощо має свої специфічні симптоми, зазвичай вона проявляється:

  • болем в горлі;
  • підвищеною температурою;
  • набряком слизової оболонки;
  • лихоманкою;
  • блідістю шкірних покривів;
  • нальотом на мигдаликах;
  • осипливістю голосу;
  • набряками;
  • загальною слабкістю;
  • почервонінням слизових оболонок;
  • збільшенням шийних та підщелепних лімфатичних вузлів.

Профілактика:

💉Головним профілактичним заходом дифтерії є вакцинація. Вакцинації підлягають як діти, так і дорослі.

Згідно з національним Календарем профілактичних щеплень від дифтерії, кашлюку та правця діти отримують у 2 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 6 місяців (третє щеплення). У 18 місяців проводиться ревакцинація,  а потім у 6 та 16 років. Ревакцинація дорослих проводиться кожні 10 років.

У більшості випадків побічних ефектів від щеплення не виникає, але в деяких випадках допускається підвищення температури, загальне нездужання, набряклість, висип та інші алергічні реакції.

Додаткова імунізація може бути потрібна людям, які не робили щеплення або їх статус вакцинації невідомий.

☝️Щеплення від дифтерії — важлива частина імунізаційної програми, оскільки допомагає запобігти поширенню цієї небезпечної хвороби та захищає від її тяжких наслідків. Наслідування календаря щеплень допомагає забезпечити колективний імунітет.

❗При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров’я.

Знайти