Дирофіляріоз, що корисно знати.
22 травня 2024З середини ХVI століття в медичній літературі описуються випадки «видалення черв’яків» з ока. Згодом було досліджено, що це тонкі ниткоподібні круглі гельмінти білого кольору, які відносяться до роду Dirofilaria. На території України відомі випадки зараження людей тільки Dirofilaria repens, що викликає підшкірний дирофіляріоз людини. Цей гельмінт – звичайний паразит собак🐕🦺. В природі крім собак хворіють і інші домашні та дикі тварини.
Розміри дорослих паразитів – до 180 мм завдовжки. Людина заражається тільки при укусі комарів🦟, що заражені мікрофіляріями. Безпосередньо від тварин людина не заражається. Хвора людина не є джерелом зараження і не бере участі в поширенні цієї інвазії.
Останніми роками в Україні спостерігається стійка тенденція до зростання рівня захворюваності на дирофіляріоз, а за період 2012-2017 рр. було зареєстровано 1597 випадків дирофіляріозу. Основними факторами є зростання бродячих собак та кішок, збільшення чисельності комарів, потеплення клімату, що сприяє швидшому дозріванню інвазивних личинок – мікрофілярій.
Дирофіляріоз у людей реєструється протягом усього року, але більшість випадків розвивається саме у весняно-літній період і менше в осінньо-зимовий.
Клінічні прояви захворювання у людей залежать від місця знаходження гельмінта. В організмі людини паразит росте повільно і досягає досить великих розмірів приблизно через 6 місяців після зараження. Як правило, в підшкірному або підслизовому шарі з’являється безболісна або хвороблива «пухлина», що супроводжується локальним жаром і свербінням, з почервонінням над нею. Характерний симптом – міграція гельмінта, що проявляється в пересуванні «пухлини». Іншими проявами дирофіляріозу можуть бути головний біль, нудота, слабкість, болі в місці локалізації гельмінта по ходу нервових стовбурів. Лікування дирофіляріозу відбувається шляхом хірургічного видалення гельмінта.
Самки дирофілярій народжують личинки (мікрофілярії) безпосередньо в кров хворої тварини, звідки їх заковтують комарі при живленні кров’ю. Одна самка за добу народжує до 30 тисяч личинок. Тварини заражаються збудником дирофіляріозу літом в період нападу комарів. Життєвий цикл дирофілярій триває 7-8 місяців. В організмі тварин паразити живуть (за різними даними) від 4-5 місяців до 2 років. Мікрофілярії циркулюють в крові господаря до трьох років.
У теплий період року у собак дирофіляріоз проявляється дерматитами (почервоніння шкіри, свербіж, випадання шерсті, виразки). У зимовий період симптоми згладжуються. У хворих тварин спостерігається зниження маси тіла, швидка стомлюваність, слабкість. Іноді захворювання може протікати безсимптомно.
Індивідуальна профілактика дирофіляріозу полягає в захисті від укусів комарів: рекомендується засітчувати балкони, двері, кватирки дрібнопористою сіткою, марлею; можна використовувати оброблені інсектицидами протимоскітні надліжкові сітки, аерозольні інсектициди, фумігатори.
Під час відпочинку або роботи на відкритих територіях, надягають одяг, який може захистити відкриті ділянки тіла від укусів комарів, використовують репеленти. Їх можна придбати в аптеках і магазинах. Це аерозолі, креми, лосьйони, гелі – засоби для відлякування комах. Репеленти наносять на шкіру або обробляють предмети одягу, сітки, портьєри, вікна та двері в приміщенні, стінки наметів. Для попередження побічних ефектів, репеленти необхідно використовувати згідно з інструкцією по їх застосуванню.
Найважливішим методом профілактики є виявлення і лікування дирофіляріозу у собак.