Епідеміологічні особливості вітряної віспи у дорослих

Вітряна віспа (просторічне — вітря́нка) контагіозне вірусне захворювання з групи герпесвірусних інфекцій, помірною загальною інтоксикацією, поліморфною екзантемою з переважанням везикул.

Збудник вітряної віспи та оперізувального герпесу (varicella-zoster virus/VZV, ГВЛ-3) належить до роду Varicellovirus, підродини Alphaherpesvirinae, родини Herpesviridae. Це нестійкий поза організмом людини вірус, його швидко інактивують дезінфекційні засоби, він швидко гине при висиханні, від температури понад 60°C, але добре зберігається при низькій температурі. Поза організмом, на відкритому повітрі вірус гине приблизно за 10 хвилин.

Джерело та шляхи передачі

Джерелом інфекції при вітряній віспі є хворий, який стає небезпечним для оточення із кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин до появи висипу) і до 5-ї доби з моменту появи останніх елементів висипу. Особливо небезпечними джерелами інфекції є хворі з наявністю везикул на слизовій оболонці ротової порожнини, тому що в них вони швидко лопаються та виділяється велика концентрація вірусу зі слиною. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.

Шляхи передачі: Повітряно-крапельний (через слину, мокротиння під час кашлю, чхання, розмови) та контактний (через рідину з пухирців).

Інкубаційний період

🔸Становить 10-21 день, в середньому 14-16 днів.

Період заразності

🔸Людина стає заразною за 1-2 дні до появи висипу.

🔸Період заразності триває, доки всі пухирці не вкриються кірочками, що зазвичай становить приблизно 7 днів після появи останніх елементів висипу.

Епідеміологічні особливості вітряної віспи у дорослих полягають у вищій ймовірності тяжчого перебігу, значно вищому ризику ускладнень (зокрема, пневмонії), тривалішому періоді заразності (до 7 днів або доки всі пухирці не покриються кірочками), та більш виражених симптомах перед появою висипу

Особливості протікання у дорослих

🔸Тяжчий перебіг: у дорослих вітряна віспа часто протікає важче, ніж у дітей.

Часто відзначаються сильніші та триваліші прояви загальноінтоксикаційного синдрому. На тлі цього, на шкірі з’являються висипання, які зосереджені на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі значного висипу, пухирці можна іноді виявити на долонях та підошвах. Елементи висипу, пройшовши через стадії плями та дрібної папули, швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи елементи — везикули. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не доходячи до стадії везикули. Везикули при вітряній віспі мають круглу або овальну форму та різну величину, розміщуються на не інфільтрованій основі, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Навколо везикули є вузька смужка гіперемії. При проколі везикула спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Розриву везикул сприяє розчухування через свербіння, яке часто супроводжує висипання. Поодинокі везикули мають пупкоподібні вдавлення. Везикули швидко підсихають (водночас їхній вміст мутнішає через випадіння фібрину) й за 1—3 дні, утворюються бурі кірочки, які відпадають за 1-3 тижні. Висип при вітряній віспі з’являється протягом кількох днів спалахами, тож для неї властивою є поліморфність висипань — на певній ділянці шкіри можна знайти елементи, які перебувають на різних стадіях розвитку. У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі, виникає висип на слизових оболонках порожнини рота, ротогорла, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, притаманною ознакою якої, як і на шкірі, є везикула. Енантема може випереджати появу висипань на шкірі. Везикул на слизових оболонках, зазвичай мало. Вони не стійкі, швидко лопаються та утворюють поверхневі ерозії, які через кілька днів епітелізуються.

🔸Вищий ризик ускладнень: дорослі більш схильні до розвитку ускладнень, особливо пневмонії.

Ускладнення вітряної віспи можуть бути специфічними (зумовлені вірусом) і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції. Найчастіше спостерігають ларинготрахеобронхіт, пневмонія, ураження нервової системи (енцефаліт, менінгіт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва), бульозна стрептодермія (стрептококове ураження шкіри, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис.

🔸Більш виражені продромальні симптоми: на відміну від дітей, у дорослих продромальний період (час перед появою висипу) часто супроводжується симптомами, як-от сильна слабкість, головний біль, ломота в тілі та висока температура.

Фактори ризику для тяжкого перебігу

🔸Вік > 20 років.

🔸Вагітність (особливо другий та третій триместри).

🔸Ослаблений імунітет, у тому числі через приймання кортикостероїдів або наявність імунодефіцитних станів.

📝Симптоматичне лікування: антибіотики неефективні проти вірусу.

Хворих із легким неускладненим перебігом вітряної віспи лікують переважно в домашніх умовах. Дотримання постільного режиму, медикаментозна терапія, особиста гігієна. Застосовуються для зменшення місцевого свербіння, охолодження шкіри лосьйони, мазі, креми на основі 15 % оксиду цинку. При задовільному загальному стані можна використовувати хвойні ванни для заспокоєння свербіння. Призначають також антигістамінні засоби, мазі з іншими сполуками цинку. Вогнища на слизових оболонках змочують розчинами лейкоцитарного інтерферону, згодом змащують обліпиховою та шипшиновою олією. При виразній інтоксикації проводять детоксикаційну терапію. У імуноскомпрометованих хворих із ризиком тяжкого перебігу і приєднання ускладнень використовують ацикловір.

Протиепідемічні заходи, спрямовані на нейтралізацію джерела збудника в осередку вітряної віспи, такі:

✔️Виявлення та ізоляція хворих (вдома або за показаннями у стаціонарі).

✔️Ізоляція припиняється лише через 9 днів від початку захворювання (після відпадання кірок або через 5 діб з моменту появи останнього елементу висипу);

✔️З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. Хворих на оперізувальний герпес необхідно ізолювати від дітей, які не хворіли на вітряну віспу.

💉Вакцинація: вакцинація може захистити від захворювання або значно полегшити його перебіг.

Проводиться живими вакцинами з ослабленого вірусу вітряної віспи, які рекомендовані для імунізації дітей раннього віку. Ці ж вакцини рекомендуються для осіб літнього віку з метою профілактики оперізувального герпесу та постгерпетичної невралгії.