Епіднагляду забагато не буває

ℹ️ІПНМД – це Інфекційні хвороби, Пов’язані з Наданням Медичної Допомоги. Виникають у пацієнтів під час перебування в стаціонарі, амбулаторних умовах, а також у закладах соціального захисту, де надається медична допомога. Іншими словами, це внутрішньолікарняні, нозокоміальні, госпітальні або ятрогенні інфекції.

📅З 01.01.2022 заклади охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, зобов’язані дотримуватись вимог Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 03.08.2021 № 1614. Тепер за епідеміологічний нагляд у медичному закладі відповідає окремий структурний підрозділ — відділ з інфекційного контролю (ВІК).

Епідеміологічний нагляд за інфекційними хворобами, пов’язаними з наданням медичної допомоги — це система збору, аналізу та інтерпретації даних щодо ІПНМД (захворюваність, летальність, колонізація, носійство), факторів та умов, що впливають на їх виникнення і розповсюдження.

Згідно з вимогами наказу № 1614, епідеміологічний нагляд за ІПНМД здійснюється за допомогою рутинного та дозорного епідеміологічного нагляду.

✅Рутинний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — регулярний, систематичний збір визначених даних щодо ІПНМД. Здійснюється лікарем-епідеміологом відділу інфекційного контролю медичного закладу, незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Проведення рутинного епіднагляду включає використання показників трьох видів:

1️⃣інцидентність – кількість нових випадків захворювання, які виникають в певній популяції за встановлений період часу;

2️⃣превалентність – загальна кількість всіх активних (нових та вже наявних) випадків захворювання в певній популяції або за встановлений період часу (превалентність періодична), або в певний момент часу (точкова чи одномоментна превалентність);

3️⃣щільність інцидентності – значення можливості виникнення захворювання відносно розмірів вільної від захворювання популяції (наприклад, кількість ІПНМД на 1000 ліжко-днів).

Повний перелік даних, що будуть збиратись у ході рутинного епіднагляду, визначається планом дій із профілактики інфекцій та інфекційного контролю відповідного закладу охорони здоров’я. Мінімальні індикаторні події для проведення рутинного епіднагляду перелічені у Порядку здійснення епідеміологічного нагляду та ведення обліку інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги, затвердженого наказом № 1614:

1) катетер-асоційовані інфекції;

2) катетер-асоційовані інфекції сечовивідних шляхів;

3) вентилятор-асоційовані пневмонії;

4) інфекцій області хірургічного втручання.

В цьому Порядку також наведені форми для збору даних у додатках 1-6. Дані рутинного епіднагляду щодо ІПНМД зберігаються в медичному закладі протягом п’яти років. Результати рутинного епіднагляду не підлягають звітуванню, а використовуються:

– для розрахування показників основних чинників ризику розвитку ІПНМД;

– для визначення ефективності упроваджених профілактичних заходів ІПНМД та коригування цих заходів.

Дозорний епідеміологічний нагляд за ІПНМД — епідеміологічний нагляд, що полягає у зборі якісних даних щодо ІПНМД у вигляді звітів або форм, здійснюється закладом громадського здоров’я, на який покладено виконання функції дозорного епідеміологічного нагляду за ІПНМД у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. ДУ «Центр громадського здоровʼя МОЗ України» (ЦГЗ) визначає заклади охорони здоров’я, які проводять дослідження, методом стратифікованої вибірки, МОЗ України затверджує такі заклади наказом. ЗОЗ не може бути включений в дослідження частіше ніж раз на пʼять років, строк дослідження не має перевищувати чотирьох тижнів.

Дозорний епіднагляд проводиться з метою оцінки на національному рівні загальної розповсюдженості ІПНМД у закладах охорони здоров’я; визначення груп пацієнтів, інвазивних процедур, інфекцій; корегування заходів профілактики для запобігання випадкам ІПНМД; розповсюдження результатів для підвищення обізнаності щодо проблеми, визначення загальних проблем та їх вирішення.

Підсумовуючи вищезазначене, зробимо висновки щодо епідеміологічного нагляду у закладах охорони здоров’я:

✔️повинен базуватися на національних рекомендаціях та стандартних визначеннях;

✔️повинен бути адаптованим до конкретного медичного закладу з урахуванням наявних ресурсів з чіткими цілями та стратегіями.

✔️різні стратегії епідеміологічного нагляду повинні включати використання показників інцидентності, превалентності, щільності інцидентності або захворюваності на ІПНМД;

✔️повинен базуватися на клінічних та/або мікробіологічних даних і підтримуватися лабораторними спроможностями.

Кожен медичний заклад має високий ризик поширення мікроорганізмів між пацієнтами, відвідувачами та медичними працівниками. Заходи з епіднагляду дають змогу зробити медичне обслуговування безпечним і доступним, адже допомагають запобігти витратам на лікування ІПНМД, а головне — зберегти життя пацієнтів.