Ергономіка робочого місця

Термін «ергономіка» походить від давньогрецьких слів «ἔργον» (робота) і «νόμος» (закон), що можна перекласти як «закони роботи». За прийнятим у 2010 році Міжнародною асоціацією ергономіки формулюванням ергономіка – це наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини та інших елементів системи «людина-техніка-довкілля» для забезпечення добробуту людини та оптимізації загальної продуктивності цієї системи.

Наукові інтереси ергономіки знаходяться на перетині фізіології, гігієни й безпеки праці, психології, соціології, культурології, антропології, технічних, інженерних, інформаційних дисциплін і навіть творчості. Ергономіка стосується не лише виробничої діяльності, а й інших сфер людського життя: побуту, навчання, дозвілля, спорту.

Проте її виникнення пов’язане саме з розвитком індустріального виробництва. Ергономіка актуальна для промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери інформаційних технологій, охорони здоров’я, архітектури.

Важливим компонентом ергономіки є планування робочого місця, яке передбачає раціональне розміщення устаткування, технологічного, організаційного оснащення та положення працівника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини по горизонталі та вертикалі, розміщуються засоби праці, що використовуються постійно, у допоміжній — предмети, котрі потрібні час від часу.

Вибір положення робітника залежить від тяжкості робіт, розміру робочої зони, необхідності пересування в процесі роботи, від технологічних особливостей виробничих операцій, статичних навантажень робочої пози. Робоче місце для виконання робіт стоячи організується при важкій фізичній роботі та роботі середньої тяжкості. Якщо технологічний процес та фізична тяжкість робіт дозволяє виконувати їх у положенні сидячи, у конструкцію робочого місця слід включати крісло і підставку для ніг.

Просторове компонування робочого місця повинно забезпечувати виконання трудових операцій залежно від точності та частоти дії: трудові операції, що виконуються дуже часто (≥2 за хвилину) і часто (<1 за хвилину) повинні проводитися в межах легкої досяжності та оптимальної зони моторного поля.

Конструкція та облаштування робочого місця забезпечують оптимальну робочу позу працівника, яка враховує і не утруднює природні фізіологічні процеси та створює оптимальну можливість виконання роботи. У сучасному світі значна частина роботи виконується в положенні сидячи. При організації сидячого робочого місця слід звертати увагу на висоту робочої поверхні, розміри робочої зони, можливості регулювати ці параметри під індивідуальні особливості працівника, на висоту та будову опорної поверхні, простір для ніг.

☝️Взаємне розташування та компонування робочих місць мають забезпечувати безпечний доступ на робоче місце та можливість швидкої евакуації у разі небезпеки.

На робочому на місці не повинно бути нічого зайвого, все необхідне для роботи потрібно зосередити в безпосередній близькості від робітника, розміщення оснащення повинно виключати незручні пози. Предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, предмети, які беруть правою чи лівою рукою, розміщують з відповідного боку. Більш небезпечне з погляду травмування оснащення має знаходитись нижче за менш небезпечне.

У дійсний час, коли комп’ютерна техніка 💻 стала невіддільною частиною людської діяльності, ергономіка впритул увійшла у сферу інтелектуальної праці. Ергономіка робочого місця в офісі теж має свої правила.

Вони стосуються раціонального планування приміщення, яке може бути закритим, відкритим чи комбінованим залежно від характеру роботи; дотримання відстані між робочими місцями; правильного підбору меблів, найголовнішими з яких є стіл і крісло. Площа стільниці повинна бути не менше 1 м², а висота стола — дозволяти утримувати лікті нижче грудної клітки.

Комп’ютерний стіл може бути прямий, кутовий чи з приставкою та мати вільну половину, яка використовується як стіл письмовий. Офісна техніка розміщується на окремому столі чи тумбі. Перевагу надають моделям крісел на коліщатах і ніжці, що повертається. Ергономічні крісла 🪑 та столи мають регульовану висоту, нахил, а крісла – ще й підлокітники. Вони призначені підтримувати правильну позу тіла і запобігати напрузі в шиї та спині.

Все необхідне для роботи має знаходитись на відстані витягнутої руки. Належним чином облаштовуються місця для зберігання канцелярського приладдя, тек, ділових паперів. Особлива увага приділяється освітленню 💡, щоб тінь від руки, тіла не затуляла робочу поверхню. Найкращим є природне світло, тому сидіти спиною до вікна не рекомендується. Штучне освітлення забезпечить розсіяне світло по центру або периметру приміщення. Письмовий стіл, комп’ютерна клавіатура повинні освітлюватися додатково. Для офісного робочого місця оптимальним є нейтральне або трохи холоднувате світло.

✍️Ергономічно організоване робоче місце як у заводському цеху, так і в службовому офісі дозволить досягти високих показників продуктивності праці, створити комфортні умови для працівників, зберегти їх здоров’я та запобігати професійним захворюванням.