Фізичні фактори виробничого середовища: вплив на здоров’я людини

👷В процесі трудової діяльності на організм людини впливають різноманітні, в тому числі шкідливі та небезпечні виробничі фактори. Небезпечні фактори здатні викликати гостре порушення здоров’я, травми й навіть загибель, шкідливі – чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання. Ці фактори поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

⚠️До фізичних факторів відносяться: мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання), шум, ультра- та інфразвук, вібрація, освітлення, барометричний тиск, рухомі механізми та устаткування.

🌡️Мікроклімат виробничого приміщення впливає на тепловий стан людини, який залежить від співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря.

ℹ️При високій температурі довкілля значну частину тепла організм віддає випаровуванням поту, з яким втрачаються вода, вітаміни, мінеральні солі, що призводить до зневоднення та порушення обміну. Тому працівники “гарячих” цехів забезпечуються газованою підсоленою водою. Зниження вологості покращує тепловіддачу, але призводить до висихання слизових оболонок дихальних шляхів. Рух повітря також збільшує віддачу тепла організмом, та при зростанні температури повітря до 35°C і вище воно віддає тепло людині, викликаючи перегрівання. Рухоме повітря при низькій температурі призводить до переохолодження, а протяги сприяють застуді. Верхня межа можливості терморегуляції людини у спокої становить 30–31°C температури повітря при відносній вологості 85% чи 40°C при відносній вологості 30%. При фізичному навантаженні ця межа значно нижча. Параметри мікроклімату на виробництві, його оптимальні та допустимі межі визначають санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99 залежно від важкості робіт в теплий та холодний періоди року.

🔉Важливим фізичним фактором на підприємствах є виробничий шум – набір звуків різної частоти та інтенсивності. Акустичні коливання від 16 до 20 000 герців (Гц) називають звуковими – їх чує людина з нормальним слухом, менше ніж 16 Гц – це інфразвук, понад 20 кГц – ультразвук. Сприймання звуку залежить також від його інтенсивності та звукового тиску. Звуковий тиск на рівні 40–70 децибел (дБ) зумовлює значне навантаження на нервову систему, погіршує самопочуття, знижує продуктивність розумової праці, понад 75 дБ – при тривалій дії викликає погіршення слуху, а понад 140 дБ може призвести до розриву барабанних перетинок. Інфразвук і ультразвук не сприймаються слухом. Але високочастотний шум здатен викликати головний біль, запаморочення, погіршення пам’яті, підвищену втомлюваність, порушення сну, біль у серці, а інфразвук – больові відчуття, зокрема у вусі. Інфразвук генерують компресорні установки, двигуни, системи пневмотранспорту. Ультразвук використовується в процесах металообробки, в ультразвукових установках, для отримання емульсій, сушіння, очищення, зварювання, дефектоскопії, навігації та виникає при роботі верстатів, ракетних та інших двигунів. Параметри та допустимі величини виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку встановлені санітарними нормами ДСН 3.3.6.037-99.

💤Вібрація присутня майже у всіх сферах трудової діяльності і являє собою механічні коливання, що виникають у пружних тілах або під впливом змінного фізичного поля. Її джерелами є великовантажні автомашини, поїзди, інша потужна пересувна техніка, віброплатформи, формувальні, бетоноукладальні, пневматичні машини, шліфувальні верстати тощо. Вібрація викликає подразнювальну дію, зміщення органів, деформації тканин та клітин. Її наслідками є зниження працездатності, порушення функцій центральної нервової системи, опорно-рухового апарату, статевих органів. Низькочастотна вібрація впливає на обмінні процеси, локальна – зумовлює судоми судин рук, порушує постачання крові, знижує чутливість шкіри, сприяє відкладенню солей в суглобах пальців та кистей. Тривалий вплив вібрації викликає вібраційну хворобу. Схильними до дії вібрації є водії різних транспортних засобів, дорожні працівники, залізничники, працівники насосних станцій, бурильники, робітники, зайняті метало- та деревообробкою. Нормуються параметри вібрації ДСН 3.3.6.039‑99 “Державні санітарні норми виробничої та загальної вібрацій”.

💡Серед фізичних факторів світло займає одне із чільних місць. Адже майже 90% інформації людина отримує через зір. Недостатня або надмірна освітленість, її нерівномірність втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці, зростання небезпеки помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски – тимчасове засліплення. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними (світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість) та якісними (фон, контраст, видимість) показниками. Для сприятливих умов зорової роботи виробниче освітлення повинно створювати освітленість, що не є нижчою за встановлені норми; не мати засліпливої дії ; забезпечити рівномірність та постійність рівня освітленості, не створювати різких та глибоких тіней; унеможливлювати ураження струмом. Недостатнє природне освітлення має доповнюватися штучним. Нормативним актом щодо освітленості у виробничих приміщеннях є ДБН В.2.5-28-2006.

☝️Систематичне поліпшення умов праці та зменшення шкідливої дії фізичних факторів виробничого середовища є запорукою попередження гострих і хронічних професійних хвороб, виробничих травм і нещасних випадків. Створити безпечне виробниче середовище можливо лише за умови консолідації зусиль роботодавців, трудових колективів і кожного працівника.