Гіменолепідоз: як не захворіти

🪱Серед великої кількості паразитарних хвороб особливе місце займають контактні гельмінтози. Це викликано тим, що в них найлегший шлях передачі – при контакті хворої людини зі здоровою.

Гіменолепідоз – це паразитарне захворювання, що викликається карликовим ціп’яком, який відноситься до класу – стрічкові черви. Довжина цього паразита складає від 1 до 5 см. На маленькій голові розташовані чотири присоски і гачки, які дозволяють без проблем прикріплюватися до стінок кишківника. При порушенні гігієни та проковтуванні людиною яєць карликового ціп’яка, в кишківнику проходить цикл розвитку цього гельмінта. Дорослий паразит головкою прикріплюється до слизової оболонки тонкої кишки, руйнуючи ворсинки кишківника.

Це впливає на всмоктування поживних речовин в організмі, травмує слизову оболонку і приводить до дрібних крововиливів та запальних процесів у місці прикріплення. Найчастіше це захворювання трапляється у дітей і підлітків, але можливе і у дорослих. Особливість цього паразита в тому, що весь його життєвий цикл може проходити всередині однієї людини.

Яйця ціп’яка у навколишньому середовищі виживають: при кімнатній температурі 3-4 доби, а при висиханні чи високих температурах швидко гинуть. У воді (18–20 °C) вони можуть зберігати життєздатність до 35 діб, але чутливі до дії хлорвмісних засобів.

Основні шляхи зараження:

• Контактно-побутовий (найчастіший): через брудні руки, іграшки, постільну білизну, дверні ручки, на які яйця потрапили від інфікованої людини.
• Харчовий: вживання немитих овочів, фруктів, ягід або їжі, на яку мухи чи таргани перенесли яйця.
• Водний: вживання сирої води.
• Самозараження (аутоінвазія): яйця можуть дозрівати прямо в кишківнику, викликаючи повторне зараження без зовнішнього впливу.

ℹ️Симптомами захворювання є: зниження апетиту, сильні болі в животі, нудота, нестійкі випорожнення, підвищена стомлюваність, дратівливість, головний біль, прояви алергії (риніт, свербіж, висипання), субфебрильна температура (до 37,5 ° С), погіршення пам’яті, безсоння. При попаданні глистів в організм починаються хронічні запальні процеси у слизовій оболонці кишківника. Тяжкість проявів захворювання залежить від кількості гельмінтів в організмі. Захворювання має особливу небезпеку в силу того, що паразити можуть протягом багатьох років непомітно жити в організмі людини, бо нерідко захворювання протікає безсимптомно.

Основним методом діагностики гіменолепідозу є мікроскопічне дослідження калу з метою виявлення яєць паразита. Якщо при одноразовому дослідженні калу не виявляються яйця гельмінта, дослідження повторюють до 3-х разів. Для проходження лікування хворі госпіталізуються в стаціонар. Після проходження курсу лікування пацієнту проводять контрольне дослідження фекалій на наявність яєць паразита.

Основні заходи профілактики гіменолепідозу:

• Ретельно мийте руки після туалету, перед прийманням їжі та після гри з тваринами.
• Мийте овочі, фрукти та ягоди; бажано обдавати їх окропом.
• Не пийте сиру воду.
• Щодня приймайте душ, міняйте спідню білизну.
• Регулярно проводьте вологе прибирання та дезінфекцію туалету.
• Якщо захворіла дитина, обстежте всіх членів родини, щоб уникнути повторного зараження.

Стрічкові паразити приживаються в кишківнику людини, приносять масу дискомфорту, погіршують загальний стан організму і негативно впливають на роботу внутрішніх органів.

🩺 Необхідно своєчасно приступити до лікування захворювання, щоб не стати джерелом інфекції для інших людей!