Хелікобактер – маленький квартирант Вашого шлунку

✍️Хелікобактер — це такий маленький «квартирант», який одного разу заходить у шлунок і може там сидіти десятиліттями. Багато людей навіть не здогадуються, що він у них є, бо ця бактерія — майстер маскування: може не проявлятися роками, поводитись тихо, ніби нічого не відбувається. Але іноді цей «мешканець» починає шкодити, і тоді життя перетворюється на коло болю, печії та постійного дискомфорту після їди.

Вперше, коли про нього заговорили серйозно, медики навіть не повірили: як узагалі якась бактерія може виживати в кислоті шлунку? Але хелікобактер хитріший, ніж здається. Він має власний «захисний костюм» із ферменту уреази, який нейтралізує кислоту навколо нього — ніби створює маленьку безпечну «бульбашку» і живе, як у курортній зоні. І поки шлунок працює, як годинник, бактерія особливо не заважає.

Але якщо їй здумається розмножуватись активніше або імунітет дає слабину — вона починає діяти.

Тут і починається «феєрія»: запалення слизової, подразнення, яке може перейти спочатку в гастрит, а потім у виразку. Тобто ця бактерія буквально роз’їдає стінку шлунка, лишаючи там ранки. Саме хелікобактер — головний винуватець більшості виразок. Ні стрес, ні гостра їжа, ні кава — самі по собі не створюють виразку без цієї бактерії. А от якщо вона є — будь-які додаткові фактори можуть погіршити ситуацію.

Цікаво, що передається вона дуже побутово. Не потрібно якихось екзотичних шляхів. Достатньо спільної ложки, кружки, поцілунку або маленької дитини, якій мама спробувала їжу тою ж ложкою. Саме тому більшість заражень відбувається у дитинстві.

Ще один нюанс — симптоми. Вони можуть бути, а можуть не бути взагалі. Дехто роками живе з хелікобактером і не підозрює, що в шлунку сидить бактерія, яка може поступово пошкоджувати слизову. Інші ж ловлять у повному наборі: біль під ложечкою, печію, здуття, нудоту, відрижку, неприємний запах із рота. Але всі ці ознаки настільки нечіткі, що за ними можна діагностувати взагалі все на світі. Тому єдиний спосіб дізнатися правду — це тести. А от аналіз крові на антитіла — найменш корисна штука, бо показує просто факт знайомства з бактерією, навіть якщо її вже давно немає.

Ну і найголовніше — лікування. Хелікобактер неможливо «вигнати» травами, содою, голодуванням чи якимись магічними дієтами. Це бактерія, а тому й мова йде про антибіотики. Але не один, а цілий коктейль: два-три антибіотики плюс засіб, що приглушує кислотність шлунка, плюс часто препарати вісмуту. Чому так багато? Бо бактерія хитра і стійка, і якщо влаштувати їй «легкий ремонт», вона просто повернеться, ще й стане сильнішою. Тому лікують її комплексно і по схемах, які щоразу оновлюють через зростання антибіотикорезистентності.

А після лікування — контроль. Бо без повторного тесту через кілька тижнів важко сказати, чи вдалося її повністю позбутися. Інколи люди почуваються краще, але бактерія продовжує сидіти у шлунку. Тому перевірка обов’язкова, щоб двічі не проходити через купу таблеток.

☝️І, мабуть, найважливіше: хелікобактер — це не привід для паніки. Він не є вироком, не страшніше за багато інших інфекцій. Але це серйозний «сусід», який потребує уваги. Варто просто знати про його існування, не ігнорувати симптоми, не займатися самолікуванням і діяти за доказовою медициною.

Знайти