Хлорована вода може бути небезпечною для здоров’я людини.

Вода є середовищем для існування і розмноження мільйонів бактерій та мікроорганізмів, постійно потрапляють в неї з навколишнього середовища.

Тому вода, що використовується для потреб людини, вимагає регулярної дезінфекції.

Одним з найбільш надійних, простих і недорогих способів знезараження води є хлорування. Застосування хлору як дезінфікуючого засобу здійснює не тільки бактерицидну дію.

Хлор завдяки своїм окислювальним властивостям і консервуючому ефекту після дії контролює смакові властивості і запах води, знебарвлює її, видаляє залізо та марганець, руйнує сірководень, попереджає зростання водоростей, підтримує чистоту фільтрів тощо. Жодне з інших альтернативних засобів не може зрівнятися з хлором в універсальності і простоті використання.

Однак, при недотриманні рекомендованих норм застосування, а також без контрольних замірів рівня хлору хлорування може бути небезпечним для здоров’я людини і шкідливим для навколишнього середовища. Так, висока концентрація хлору в басейнах викликає подразнення слизових оболонок, викликає появу неприємного запаху, а в питній воді – може призвести до отруєння. Занадто низька концентрація хлору не забезпечує належну дезінфекцію і сприяє поширенню інфекцій.

Хлор є отруйним, зеленувато-жовтим газом з характерним запахом. Це дуже корозійна, небезпечна хімічна речовина. Зазвичай в поєднанні з іншими хімічними речовинами, він використовується для дезінфекції води, очищення металів, відбілювача деревної маси та інших хімічних речовин.

Цей елемент є частиною солей, що утворюють ряди галогену. Хлор витягується з хлоридів шляхом окислення та електролізу.

Санітарно-хімічний аналіз якості питної води.

Хлор є дуже небезпечним матеріалом. Рідкий хлор подразнює шкіру, а газоподібний хлор — слизові оболонки. При концентрації газу 3,5 частин на мільйон його можна виявити за запахом, а при концентрації 1000 частин на мільйон наслідки можуть бути фатальними після кількох глибоких вдихів.

Коли до води додають хлор, частина хлору спочатку реагує з неорганічними та органічними матеріалами та металами у воді та не доступна для дезінфекції (це називається потребою у воді на хлор).

Загальний вміст хлору далі поділяється на:

➖ комбінований хлор, тобто кількість хлору, що реагує з неорганічними сполуками (нітратами тощо) та органічними азотмісткими молекулами для створення слабких дезінфікуючих засобів;

➖ вільний хлор, який є залишковим хлором та доступним для інактивації хвороботворних організмів; це міра питної води. Таким чином, загальний хлор дорівнює сумі з’єднань хлору та вимірів вільного хлору.

Якщо використовувати повністю чисту воду без забруднень, то потреба в хлорі буде нульовою, оскільки не буде присутніх неорганічних або органічних речовин, комбінований хлор не буде присутній. Таким чином, концентрація вільного хлору буде дорівнювати концентрації спочатку доданого хлору. У природних водах, особливо поверхневих водних ресурсів, таких як річки, органічний матеріал буде вимагати хлор, а неорганічні сполуки, такі як нітрати, утворюють комбінований хлор. Тобто концентрація вільного хлору буде меншою, ніж спочатку додана концентрація хлору.

Хлор вбиває збудників, таких як бактерії та віруси, розбиваючи хімічні зв’язки в їх молекулах. Дезінфікуючі засоби, які використовуються для цієї мети, складаються зі сполук хлору, які можуть обмінюватися атомами інших речовин, такими як ферменти в бактеріях та інших клітинах. Коли ферменти стикаються з хлором, один або декілька атомів водню в молекулі заміщуються на хлор. Це змушує всю молекулу змінити форму або розпастися. Коли ферменти не функціонують належним чином, клітина або бактерія вмирає.

Основна ідея додавання хлору до нашої води полягає в тому, щоб її дезінфікувати. Це робиться для боротьби з брудною водою, яка стає великою проблемою.