Інфекційне захворювання спричинене метапневмовірусом HMPV та його профілактика

Метапневмовірусна інфекція (metapneumovirus infection). HMPV – це традиційний вірус, який належать до сімейства Paramyxoviridae. Вони викликають респіраторні захворювання переважно у дітей, літніх людей та осіб з ослабленим імунітетом.

Розповсюджений у всьому світі, на всіх континентах, а зараження частіше трапляється в холодні місяці року, взимку чи навесні. Поширюється через виділені з дихальних шляхів інфіковані частки, які передаються повітрям від хворої людини іншим людям. Це означає, що люди можуть заразитися вірусом, перебуваючи поруч із хворою людиною або в одному з ним закритому приміщенні. Вірус також може потрапити в організм людини, якщо він торкається забруднених поверхонь, таких як ручки дверей або інших предметів, а потім до очей, носа або рота.

Як правило цей вірус не викликає ускладнення. Вірус не новий і вперше ідентифікований у 2001 році в Нідерландах, хоча існують докази того, що людський метапневмовірус був широко поширений ще у 50-х роках минулого століття. Також науково обґрунтований той факт, що HMPV мутував від пташиного.

На даний час Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) не визнала спалах метапневмовірусу (HMPV) глобальною надзвичайною ситуацією, попри те, що кількість хворих невпинно зростає, зокрема в Китаї. Існує занепокоєння, що він може стати причиною нової пандемії, як COVID-19, тому деякі країни попереджають мандрівників переглянути свої плани подорожей до Китаю. Однак ВООЗ вважає, що на даний час поточна ситуація перебуває під контролем.

В Україні, за даними Центру громадського здоров’я з початку епідсезону 2024-2025 років зареєстровано 14 випадків метапневмовірусної інфекції, а в попередньому епідсезоні було 24 випадки. Протягом епідсезонів не зафіксовано жодного летального випадку внаслідок інфекції спричиненої метапневмовірусом – всі хворі отримали медичну допомогу та одужали.

Станом на сьогодні тенденції до розвитку спалаху спричиненого метапневмовірусом на території України не спостерігається.

Всі вірусологічні лабораторії регіональних центрів контролю і профілактики хвороб МОЗ України забезпечені тест-системами для виявлення метапневмовірусу та постійно проводять епіднагляд.

Симптоми та перші ознаки хвороби

Прихований інкубаційний період триває від 3 до 5 днів. Перші ознаки зараження дуже схожі на симптоми застуди та симптоми грипу:

👉нежить, кашель (сухий або продуктивний, спочатку помірний), підвищення температури до 37,5 – 38,5°C яка може тривати декілька днів, відчуття загальної втоми, зниження активності;

👉хрипи або задишка, особливо у маленьких дітей та осіб із хронічними захворюваннями легень. Задишка, особливо при фізичному навантаженні;

👉біль у горлі, зниження апетиту, як правило у дітей молодшого віку. Порушення сну через кашель або утруднене дихання;

👉зареєстровано випадки, що супроводжувалися кон’юнктивітом, блюванням, діарею та висипом, але вони рідкісні. Захворювання які найчастіше спричиняються HMPV – це бронхіоліт, пневмонія, круп і загострення астми.

Рекомендації для профілактики

Відсутність специфічних противірусних препаратів підвищує важливість профілактичних заходів, тому візьміть їх до уваги.

✔️Необхідно уникати контактів із хворими людьми.

✔️Дотримуйтеся гігієни – мийте руки з милом після перебування на вулиці та після поїздок у громадському транспорті.

✔️Провітрюйте приміщення, у якому перебуваєте більшу частину часу та використовуйте зволожувачі повітря.

✔️Обмежте торкання обличчя, носа, не тріть очі.

✔️Забезпечте собі регулярний сон та здорове харчування, багате на вітаміни та мінерали (особливо вітамін С).

✔️Не забувайте про етикет кашлю затуляйте рот рукою із хустинкою, коли кашляєте чи чхаєте на людях.

✔️У періоди епідсезонів обов’язково використовуйте для профілактики антисептики, одноразові медичні маски тощо.

Дотримуйтесь усіх перелічених рекомендацій та своєчасно звертайтеся за медичною допомогою особливо у разі тривожних симптомів (їх погіршенні, наявності високої температури, яка не спадає та у разі серйозної задишки, хрипів або синюшності шкіри). 

Примітка: у статті використано інформацію та фотографії з сайтів ДУ «ЦГЗ МОЗ України», ДУ «Івано-Франківський ОЦКП МОЗ» та Вікіпедії.

Знайти