Інфекційний контроль з туберкульозу в закладах охорони здоров’я

Надання протитуберкульозної допомоги базується на принципах законності, доказовості, адресності та орієнтованості на людину, конфіденційності, недискримінації відповідальності за дотримання етичних і правових норм, гуманності тощо, що передбачено на законодавчому рівні. Хворі на туберкульоз мають право звертатися за медичною допомогою до любого лікувального закладу.

Але, у зв’язку із контактами з пацієнтами з недіагностованим туберкульозом, на значний ризик інфікування наражаються відвідувачі (пацієнти) та медперсонал закладів охорони здоров’я, не спеціалізованих на лікуванні туберкульозу, оскільки ця хвороба має надлегкий повітряний шлях передання інфекції шляхом чого існує реальна загроза передавання туберкульозу від хворого до інших осіб, які отримують медичну допомогу в закладах охорони здоров’я.

ℹ️Для розриву ланцюга передачі туберкульозу та впливу на джерело інфекції створено відповідний комплекс заходів – інфекційний контроль, спрямований на запобігання поширенню інфекції серед пацієнтів (відвідувачів) та медичного персоналу закладів охорони здоров’я під час надання медичної допомоги.

Основні заходи з інфекційного контролю за туберкульозом в закладах охорони здоров’я це:

• своєчасне виявлення людей із симптомами, що можуть свідчити про туберкульоз, під час звернення за медичною допомогою шляхом проведення скринінгового анкетування;
• відокремлення та швидке відмежування людей із симптомами, що можуть свідчити про туберкульоз, під час звернення за медичною допомогою до медичного закладу (організація прийому хворих з підозрою на туберкульоз у відведений час/наприкінці дня або очікування прийому пацієнта в окремому приміщенні, яке обладнане припливно-витяжною вентиляцією та екранованим ультрафіолетовим опромінювачем);
• організація попереднього запису на прийом до лікарів за допомогою засобів зв’язку (телефоном, електронною поштою, месенджерами тощо);
• рекомендації щодо дотримання респіраторної гігієни пацієнтами, відвідувачами та персоналом, розміщення інформаційно-освітніх матеріалів на тему «етикет кашлю» на вході до закладу;
• рекомендації для хворих на туберкульоз та пацієнтів, що мають симптоми, схожі на туберкульоз, використовувати при відвідуванні лікувального закладу одноразові хустинки або хірургічні маски для обличчя;
• реалізація практики видавання медичних масок відвідувачам, щодо яких є підозра на захворювання із повітряним або крапельним шляхом інфікування;
• визначення приміщень по зонах ризику, наявність ізоляційних палат в лікувальних закладах, що надають стаціонарну медичну допомогу, для госпіталізації пацієнтів з підозрою на захворювання туберкульозом;
• облаштування приміщення для очікування та прийому пацієнтів (палата для ізоляції), які мають підозру на захворювання з повітряним шляхом інфікування, умовами для проведення провітрювання, запасом засобів індивідуального захисту для пацієнтів/відвідувачів), екранованими УФ-опромінювачами тощо;
• максимальне уникнення використання коридорів лікувальних закладів для очікування хворими прийому у лікаря;
• облаштування на літній період зон очікування прийому до лікарів назовні приміщення лікувального закладу;
• впровадження швидких методів ідентифікації збудника туберкульозу і медикаментозної чутливості з метою скорочення термінів до призначення лікування (правила «трьох днів» – від моменту звернення хворого до початку лікування туберкульозу має пройти не більше 3-х днів);
• навчання хворих і медичного персоналу методам та способам, які знижують ризик розповсюдження інфекції.

☝️Впровадження заходів з інфекційного контролю та ефективний інфекційний контроль за туберкульозною інфекцією у закладах охорони здоров’я – це основа запобігання поширенню туберкульозу під час надання медичної допомоги, запобігання виникненню та зниження ймовірності передавання інфекції здоровим людям, контактним особам, медичним працівникам.