Інфекційний мононуклеоз, чим небезпечна хвороба

Інфекційний мононуклеоз (залозиста гарячка, хвороба Філатова, моноцитарна ангіна) – гостра інфекційна хвороба вірусної природи переважно з повітряно-крапельним механізмом зараження, характеризується гарячкою, поліаденітом (особливо шийним), гострим тонзилітом з нальотами, збільшенням печінки та селезінки, характерними змінами в крові.

ℹ️Через відсутність кашлю та нежитю виділення вірусу йде не інтенсивно, на невелику відстань від хворого, тому для зараження потрібний тривалий контакт. Так французькі лікарі назвали ВЕБ-інфекційний мононуклеоз «хворобою наречених та поцілунків», тому що більшість уражень при інфекційному мононуклеозі припадає на осіб чоловічої статі.

👶Діти нерідко заражаються через іграшки, забруднені слиною хворої дитини або вірусоносія. У поширенні інфекції має значення спільне користування хворими та здоровими людьми одним посудом, білизною.

Останнім часом найбільш вірогідною вважають вірусну природу інфекційного мононуклеозу. Більшість авторів вважають, що в етіології інфекційного мононуклеозу основну роль відіграє вірус Епштейна-Барр. Цей вірус виявляють не лише при інфекційному мононуклеозі, а й при інших хворобах – лімфомі Беркітта, при якій він був уперше виділений, карциномі носогорла, лімфогранульоматозі. Антитіла проти цього вірусу виявляються також у крові хворих на системний червоний вовчак, саркоїдоз.

Актуальність проблеми вивчення інфекційного мононуклеозу зумовлена широкою циркуляцією збудника серед населення, специфічною тропністю вірусу до імунокомпетентних клітин, часто латентним перебігом та пожиттєвою персистенцією. Персистенція являє собою здатність герпесвірусів безперервно або циклічно розмножуватися в інфікованих клітинах тропних тканин, що створює постійну загрозу розвитку інфекційного процесу.

Джерелом інфекції є хворі, виділення йде через носоглотковий слиз, слину. Віруси знаходять у крові, сечі, фекаліях, інших секретах, практично усіх тканин організму. Ті, хто переніс хворобу, є резервуаром, тому що виділення вірусів зберігається іноді протягом 18 місяців від початку хвороби. Люди є єдиним резервуаром вірусу, тому хворобу відносять до антропонозів.

В Донецькій області у 2024 році було зареєстровано 16 випадків захворювання на інфекційний мононуклеоз, показник склав 1,4 на 100 тис. населення, що в 4,5 раза нижче показника по Україні. Всі випадки захворювання зареєстровано у дітей, найбільша частка яких припадає на вік від 1 року до чотирьох (37,5%) та у віковій категорії 5-9 років – 25,0%. Окрім поодиноких випадків можливі спалахи, що охоплюють іноді великі колективи. В області протягом останніх років спалахів не зареєстровано.

Захворюваність має чітку сезонність яка зростає в осіннє – зимовий період та навесні. Тому 31,3% випадків в області припало на березень місяць, це 5 випадків. В інші місяці зареєстровані поодинокі випадки.

Найбільш поширено інфекція вирувала в Краматорській громаді – 7 випадків та Дружківській – 4 випадки. Два випадки зареєстровано в Слов’янську, по одному в Добропільській, Покровській та Костянтинівській громадах.

☝️Через низький рівень передачі вірусу ізоляція хворого не є доцільною. Госпіталізація при легкому та неускладненому перебігу необов’язкова. Пацієнта забезпечують окремим посудом та предметами догляду. Медичне спостереження за контактними в осередку інфекції проводиться протягом 20 днів з метою виявлення хворих на атипові та стерті форми. Специфічна профілактика не розроблена, вакцин не існує.