Календар щеплень в Україні: як не пропустити важливу вакцину

💉Своєчасна вакцинація — це найефективніший спосіб захисту від небезпечних інфекцій, що загрожують здоров’ю і життю дітей та дорослих. Україна, як і більшість країн світу, має офіційний документ — Національний календар профілактичних щеплень, у якому вказані всі вакцини, рекомендовані до введення у визначеному віці. Цей календар затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України і є обов’язковим для виконання у закладах охорони здоров’я. Проте через міграцію, втрату документів, відмови від щеплень або банальне незнання батьків, календар часто не виконується повністю. Ця стаття допоможе краще зрозуміти, які щеплення входять до обов’язкових, чому важливо дотримуватись графіку і як не пропустити життєво необхідну вакцинацію.

📅Календар щеплень побудований таким чином, щоб забезпечити формування імунітету у найвразливіші періоди життя. Вакцинація розпочинається ще в пологовому будинку — в першу добу дитина отримує щеплення від гепатиту B, а на 3–5 день — від туберкульозу (БЦЖ). Далі, у 2, 4, 6 місяців проводяться щеплення проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції та гепатиту B. У віці 12 місяців вводиться перша доза вакцини проти кору, краснухи і паротиту (ККП). Ревакцинація АКДП (коклюш, дифтерія, правець) і поліомієліту виконується у 18 місяців. Наступні щеплення проводяться у 6, 14 та 16 років відповідно до схеми.

📌Ці щеплення входять до обов’язкових безоплатних вакцинацій, які надаються державою за рахунок бюджету. Всі вакцини, що використовуються в Україні, проходять міжнародну та національну перевірку якості і безпеки, мають відповідні сертифікати та зберігаються з дотриманням холодового ланцюга.

Однак виконання календаря щеплень не завжди відбувається безперебійно. Серед основних причин порушення графіка — захворювання дитини, пропущені візити до лікаря, страх батьків перед вакцинами або дезінформація в соціальних мережах. Також поширеною проблемою є недостатнє інформування — багато батьків не знають точні дати вакцинацій або вважають, що одну пропущену дозу вже не можна надолужити. Насправді це не так: відповідно до рекомендацій ВООЗ і наказу МОЗ України від 16.09.2011 р. №595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів», усі пропущені щеплення підлягають надолуженню незалежно від віку, і немає потреби починати схему «з нуля».

📱Для того щоб не пропустити щеплення, медичні працівники радять зберігати особистий календар щеплень дитини або ж використовувати сучасні цифрові інструменти — наприклад, електронну систему охорони здоров’я eHealth, яка дозволяє вести облік щеплень та нагадує про їхню дату. Під час кожного планового візиту до педіатра чи сімейного лікаря варто уточнювати, чи всі щеплення зроблені, і за потреби — отримати рекомендації щодо надолуження.

👧Окремої уваги потребує вакцинація дітей із медичними протипоказаннями або хронічними захворюваннями. У таких випадках створюється індивідуальний графік щеплень, погоджений із профільними лікарями. Вакцинація у таких дітей не тільки дозволена, а й критично необхідна, адже саме вони найбільш вразливі до інфекцій.

Не менш важливо пам’ятати про щеплення для дорослих. Зокрема, ревакцинація проти дифтерії та правця проводиться кожні 10 років, починаючи з 16-річного віку. Також дорослі можуть отримати додаткові щеплення, якщо не були вакциновані в дитинстві — наприклад, від кору, гепатиту B чи поліомієліту. Для медичних працівників, осіб, що доглядають за дітьми, працівників освіти та військовослужбовців щеплення є особливо актуальними.

📣Вакцинація — це не лише індивідуальний захист, але й внесок у громадське здоров’я. При охопленні понад 95% формується колективний імунітет, що захищає навіть тих, хто не може бути вакцинований з медичних причин. Навпаки, при зниженні охоплення щепленнями, інфекції повертаються — яскравим прикладом є спалахи кору в Україні у 2017–2019 роках та фіксація циркуляції вірусу поліомієліту у 2021 році.

👨‍⚕️Якщо Ви не впевнені, чи має Ваша дитина всі необхідні щеплення, зверніться до свого сімейного лікаря або педіатра. Не чекайте, поки з’являться симптоми хвороби — дійте на випередження.