Комплексна дезінфекція у закладах охорони здоров’я при виявленні інфекційного хворого

У сучасній системі охорони здоров’я питання інфекційної безпеки набуває особливої актуальності у зв’язку зі зростанням кількості інфекційних захворювань, появою нових патогенів та підвищенням стійкості мікроорганізмів до антимікробних засобів. Виявлення інфекційного хворого у лікувальному закладі вимагає негайного реагування та впровадження комплексу протиепідемічних заходів, серед яких провідне місце займає комплексна дезінфекція.

Дезінфекція є складовою частиною системи інфекційного контролю та включає заходи, спрямовані на знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів у навколишньому середовищі. Вона не завжди передбачає повне знищення всіх форм життя (як стерилізація), але забезпечує безпечний рівень мікробного забруднення.

Комплексна дезінфекція охоплює:

✔︎об’єкти навколишнього середовища;

✔︎медичні вироби;

✔︎повітря;

✔︎біологічні виділення;

✔︎руки та одяг персоналу.

Вона базується на принципах епідеміологічного процесу: джерело інфекції, механізм передачі та сприйнятливий організм.

У закладах охорони здоров’я дезінфекційні заходи регламентуються санітарними нормами та інструкціями, дотримання яких є обов’язковим і контролюється відповідними службами інфекційного контролю.

При виявленні пацієнта з інфекційним захворюванням або підозрою на нього запускає чіткий алгоритм:

✔︎первинна оцінка стану пацієнта та встановлення попереднього діагнозу;

✔︎ізоляція хворого (інфекційний бокс, окрема палата з негативним тиском (при повітряно-крапельних інфекціях);

✔︎інформування відповідальних осіб (епідеміолога, адміністрації);

✔︎організація протиепідемічного режиму;

✔︎початок поточної дезінфекції;

✔︎визначення кола контактних осіб та їх медичне спостереження.

Поточна дезінфекція є безперервним процесом і проводиться протягом усього періоду перебування інфекційного хворого, що передбачає обробку поверхонь щонайменше 2–3 рази на добу із застосуванням ефективних деззасобів; дезінфекцію медичного обладнання після кожного використання; знезараження біологічних виділень із застосуванням спеціальних контейнерів або використання дезрозчинів відповідної концентрації; обробку рук персоналу до і після контакту з пацієнтом, а також після контакту з біологічними рідинами; провітрювання та очищення повітря за допомогою кварцування або системи вентиляції з фільтрами.

Заключна дезінфекція має на меті повне знезараження приміщення після вибуття джерела інфекції та передбачає: попереднє механічне очищення, обробку дезінфекційними розчинами всіх поверхонь (дезінфекція меблів, обладнання, підлоги, стін), обробку текстильних виробів (замочування в дезрозчинах, прання при високих температурах або автоклавування); аерозольну дезінфекцію; контроль якості виконаних робіт. Особлива увага приділяється важкодоступним місцям, системам кондиціонування та вентиляції.

Медичний персонал піддається високому ризику інфікування. Для мінімізації ризиків необхідно:

👉суворо дотримуватись стандартних запобіжних заходів,

👉використовувати ЗІЗ,

👉проходити вакцинацію (за показаннями),

👉негайно реагувати на аварійні ситуації (укол голкою, контакт із кров’ю).

Комплексна дезінфекція є ключовим елементом системи інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я. Її ефективність залежить від своєчасності, системності та правильності виконання всіх заходів. В умовах поширення інфекційних захворювань саме якісна дезінфекція дозволяє запобігти внутрішньолікарняним інфекціям, зберегти здоров’я пацієнтів і персоналу та забезпечити належний рівень медичної допомоги.

Розвиток сучасних технологій і підвищення рівня підготовки медичного персоналу сприяють удосконаленню дезінфекційних заходів і підвищенню їх ефективності в боротьбі з інфекційними захворюваннями.