Лептоспіроз: що варто знати про небезпечну інфекцію
8 липня 2026
Лептоспіроз – це гостре інфекційне захворювання людей і тварин, яке викликається бактеріями роду Leptospira. Це одна з найпоширеніших зоонозних (передаються від тварин до людей) інфекцій у світі. В Україні спалахи лептоспірозу мають чітко виражену сезонність і найчастіше фіксуються у весняно-літній та осінній періоди, що безпосередньо пов’язано з активністю людей на природі, риболовлею, купанням у відкритих водоймах та сільськогосподарськими роботами.
Без своєчасного та адекватного лікування лептоспіроз може призвести до тяжких уражень нирок, печінки, менінгіту та навіть до летальних наслідків. Тому володіння базовою інформацією про цю хворобу є важливим для збереження здоров’я.
Основними резервуарами та джерелами інфекції в природі є:
🔸Гризуни: щури (особливо сірий щур), миші (польові, хатні), полівки. Вони є хронічними носіями та виділяють збудника у довкілля протягом усього свого життя, при цьому самі не хворіють.
🔸Свійські та сільськогосподарські тварини: свині, велика рогата худоба, собаки, рідше коні та вівці.
🔸Дикі тварини: лисиці, єноти тощо.
Тварини-носії виділяють лептоспіри у зовнішнє середовище переважно з сечею. Бактерії потрапляють у ґрунт та воду, де за умов високої вологості та помірної температури можуть зберігати життєздатність тижнями або навіть місяцями. Натомість вони вкрай чутливі до висушування, сонячного світла, високих температур (при кип’ятінні гинуть миттєво) та дії звичайних дезінфекційних засобів.
Людина не є природним господарем для лептоспір і зазвичай стає випадковою ланкою в ланцюгу передачі інфекції.
🟥Зараження відбувається такими шляхами:
👉Водний шлях (найбільш поширений). Контакт із зараженою прісною водою є головною причиною спалахів захворювання, особливо в теплу пору року: купання, відпочинок, риболовля тощо у відкритих прісних водоймах (озерах, ставках, річках із повільною течією); побутове використання забрудненої води для вмивання, прання білизни або догляду за домашньою худобою; професійні ризики (робота в затоплених приміщеннях, очищення каналізаційних систем чи колодязів).
👉Аліментарний (харчовий) шлях. Зараження відбувається під час вживання їжі або води, що були забруднені сечею гризунів і містять збудника: вживання продуктів харчування, які зберігалися в підвалах, коморах чи складах; вживання некип’яченої води з колодязів, природних джерел або відкритих водойм, куди мають доступ дикі чи свійські тварини; вживання сирого молока або м’яса від інфікованих сільськогосподарських тварин (зустрічається рідше).
👉Контактний шлях через прямий або опосередкований фізичний контакт із джерелом інфекції: догляд за хворими тваринами, забій худоби, обробка туш, контакт із кров’ю, сечею або плацентарними тканинними рідинами під час пологів у тварин; проведення сільськогосподарських робіт (збір врожаю, косіння трави), земляні роботи, полювання тощо.
Від людини до людини інфекція зазвичай не передається.
⚠️Хвороба здебільшого починається раптово та гостро, часто імітуючи симптоми важкого грипу:
👉різке підвищення температури тіла до 39-40°C;
👉сильний озноб, загальна слабкість, виражений головний біль;
👉характерний симптом: сильний біль у м’язах (міалгія), особливо в литкових м’язах, м’язах стегон та попереку (біль може бути настільки інтенсивним, що пацієнту важко ходити);
👉почервоніння очей (ін’єкція судин склер) без ознак виділення гною;
👉поява висипу на шкірі (може мати різний характер);
👉нудота, блювання, втрата апетиту.
При прогресуванні захворювання (на 4-7 день) уражаються внутрішні органи, що призводить до розвитку специфічних синдромів:
🔸Жовтяничний синдром: шкіра та склери набувають жовтого відтінку через ураження печінки. Проте існує й безжовтянична форма лептоспірозу, яка протікає не менш тяжко.
🔸Ниркова недостатність: зменшується кількість сечі (олігурія) аж до повної її відсутності (анурія), що свідчить про гостре ураження ниркової тканини.
🔸Геморагічний синдром: кровотечі з носа, ясен, поява синців на шкірі, крововиливи в склери, шлунково-кишкові кровотечі.
🔸Ураження нервової системи: ознаки менінгіту (сильний головний біль, напруженість м’язів потилиці).
Лікування лептоспірозу має проводитися виключно в умовах інфекційного стаціонару. Самолікування неприпустиме через високий ризик стрімкого розвитку смертельно небезпечних ускладнень. Основою терапії є призначення антибіотиків, які є максимально ефективними саме у перші дні хвороби. Також проводиться детоксикаційна терапія, симптоматичне лікування, а за умов розвитку гострої ниркової недостатності – гемодіаліз.
👩🔬Профілактика лептоспірозу
Заходи безпеки спрямовані на розрив шляхів передачі інфекції та зниження чисельності гризунів.
✔︎Уникайте купання, миття рук тощо у стоячих прісних водоймах (ставках, кар’єрах), особливо де є ознаки присутності тварин або водопою худоби.
✔︎Захищайте шкіру та ноги. При знаходженні у воді під час риболовлі або під час робіт на вологих ділянках, у сирих підвалах обов’язково використовуйте гумові чоботи та захисні рукавички. Оберігайте пошкоджені ділянки шкіри пластирами чи пов’язками.
✔︎Контролюйте безпеку їжі та води. Ніколи не пийте сиру воду з випадкових природних джерел або неперевірених колодязів. Захищайте харчові продукти у місцях зберігання (комори, погреби) від доступу гризунів, ретельно мийте овочі та фрукти перед вживанням.
✔︎Регулярно вакцинуйте проти лептоспірозу домашніх собак та сільськогосподарських тварин, оскільки вони можуть стати джерелом інфекції для родини.
✔︎Важливе значення мають заходи загальної дератизації (знищення гризунів) у житлових приміщеннях, тваринницьких фермах та на підприємствах харчової промисловості, а також захист джерел водопостачання від забруднення.
❤️ Будьте обізнані та бережіть своє здоров’я.