Лямбліоз: що ви повинні про це знати?

Лямбліоз — це захворювання, яке провокують найпростіші (лямблії), що паразитують в тонкому кишківнику. Джерелом збудника є хвора людина або здоровий носій, які виділяють з випорожненнями за добу декілька мільярдів цист лямблій. У той момент, коли лямблії потрапляють в шлунково-кишковий тракт людини, вони починають розмножуватися в тонкій кишці, що призводить до подразнення її слизової оболонки.

Коли ж найпростіші виявляються в товстій кишці, то втрачають рухливість і стають цистами, виділяючись з організму з випорожненнями. Найчастіше виявляються лямблії у дітей і немовлят, починаючи з 3-х місячного віку. Діти входять в особливу групу ризику проникнення паразитів в організм.

☝️Дитяча звичка смоктати пальці, на яких можуть знаходитись лямблії, підвищує в рази ризик зараження цим паразитарним захворюванням. При тривалому впливу кишкових паразитів погіршується загальний стан людини, порушується робота органів, загострюються хронічні хвороби. Фактори зараження – зараження відбувається фекально-оральним механізмом передачі інфекції. Інвазія можлива з водою, харчовими продуктами (особливо фруктами, овочами, ягодами), вжитими без термічної обробки, через забруднені руки, побутові речі. Дитина може інфікуватись, граючи в пісочниці. Механічним переносником цист можуть бути мухи, таргани. Кожному треба пам’ятати, що щоденно можна заразитись лямбліозом. Контакт здорової та хворої людини також стає причиною інвазії.

Симптомами лямбліозу та показаннями до обстеження є: діарея невстановленої етіології, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, дисбіоз кишківника, гіпотрофія, відставання у фізичному розвитку, дерматити, екземи, нейродерматити, імунодефіцитні стани, обструктивні бронхіти, бронхіальна астма, алергії нез’ясованої етіології. Інфекційна патологія має яскраво виражені клінічні прояви, але симптоми лямбліозу часто змінюються.

Діагностика: Лабораторну діагностику лямбліозу проводять у клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів, паразитологічних лабораторіях. Найбільш доступним методом діагностики лямбліозу вважається копрологічне дослідження калу на наявність самих паразитів або їхніх цист, а також вегетативних форм у дуоденальному вмісті. При своєчасній якісній діагностиці та лікуванні хворих на лямбліоз з урахуванням індивідуального вибору препаратів, правильного їх дозування, підбору та дотримання методики лікування можна досягти високої клінічної та епідеміологічної ефективності, що є вагомим важелем у загальному комплексі оздоровлення населення від протозоозів.

Ускладнення: При відсутності лікування можливі серйозні наслідки лямбліозу специфічного і неспецифічного характеру. Найчастіше ускладнення при лямбліозі — дисбактеріоз, а також іноді спостерігається збільшення печінки (у дорослих). розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів (порушення тонусу, а також рухової функції), підшлункової залози та дванадцятипалої кишки, зниження всмоктування поживних речовин, вітамінів, закреп або пронос, погіршення апетиту, нудота, загальна слабкість, низька якість сну і т. д.

Профілактика лямбліозу, як і будь-якої кишкової інфекції, проводиться з метою усунення факторів передачі цист лямблій. Це покращення соціально-побутових умов, якості питної води, рівня комунального благоустрою населених пунктів. У сім’ях і дитячих колективах треба дотримуватись повноцінного санітарно-гігієнічного режиму, який би виключав можливість фекального забруднення харчових продуктів, води, предметів побуту. Необхідне щоденне вологе прибирання приміщень з обробкою щіток, віників, відер крутим кип’ятком. Важливе значення має миття рук після туалету і перед їжею.

🌟Дбайте про себе та близьких! Будьте здорові!