Міжнародний день готовності до епідемій

🌏Міжнародний день готовності до епідемій (International Day of Epidemic Preparedness), який відзначається щорічно 27 грудня, був заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй, щоб підкреслити критичну важливість глобальної готовності до епідемій. День готовності до епідемій підкреслює важливість міжнародного співробітництва та багатосторонності в боротьбі з епідеміями. Він закликає до партнерства та солідарності між окремими людьми, громадами, державами та глобальними організаціями на всіх етапах боротьби з епідеміями.

Ключові цілі

  • Підвищення обізнаності. Покращення розуміння громадськістю епідемічних ризиків та заходів готовності до них.
  • Обмін інформацією. Сприяння обміну науковими знаннями та передовим досвідом на місцевому, національному, регіональному та глобальному рівнях.
  • Адвокація та освіта. Сприяння якісній освіті та інформаційно-просвітницьким програмам з питань запобігання та реагування на епідемії.
  • Забезпечення інклюзивної та недискримінаційної участі у протидії епідеміям, особливо для вразливих груп населення.

Нинішня пандемія COVID-19 наочно продемонструвала, як великі інфекційні захворювання можуть руйнівно впливати на людське життя. Вони завдають шкоди довгостроковому соціальному та економічному розвитку. Глобальні кризи в галузі охорони здоров’я можуть призвести до перевантаження і без того ослаблених медичних систем, порушення світових ланцюгів постачань і серйозних збитків для засобів існування, особливо для жінок і дітей. Такі епідемії особливо важко переживаються країнами з низьким рівнем розвитку, де економіка найбільш уразлива до зовнішніх шоків.

Цей день нагадує про необхідність глобальної співпраці, підготовленості до пандемій та зміцнення систем охорони здоров’я в усьому світі. Адже в умовах швидко мінливих викликів, таких як нові інфекційні захворювання, готовність до кризових ситуацій — це не лише питання здоров’я, але й стабільності та добробуту кожної нації.

Епідемія (грец. ἐπιδημία, від ἐπίδημος – поширений у народі) – масове поширення інфекційного захворювання серед населення певної території впродовж короткого часу.

Протягом історії епідемії неодноразово ставали причиною масштабних криз.

🔻Чорна смерть (1347–1351) забрала життя майже 25 млн людей у Європі – майже третину населення континенту.

🔻Іспанський грип (1918–1919) вразив понад 500 млн людей, спричинивши смерть до 50 млн осіб.

До ХХ ст. боротьба з епідеміями була здебільшого локальною і хаотичною: міста вводили карантини, спалювали заражені речі, а лікарі часто ризикували життям,намагаючись лікувати хворих без розуміння природи захворювань.

Лише у ХХ ст., зі створенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 1948 р., боротьба з епідеміями набула глобального характеру. Було запроваджено міжнародні санітарні правила, систему моніторингу інфекційних захворювань і кампанії з масової вакцинації.

Сьогодні глобальна співпраця, швидкий обмін даними і новітні технології відіграють ключову роль у стримуванні та профілактиці епідемій.

Найдієвіший важель боротьби з епідеміями – вакцинація. сьогодні вакцини стали надійним інструментом у боротьбі з понад 30 інфекційними хворобами.

Україна має власний календар профілактичних щеплень, який регламентує захист від 10 основних захворювань:

💉туберкульоз;
💉гепатит B;
💉дифтерія;
💉кашлюк;
💉правець;
💉поліомієліт;
💉хіб-інфекція (гемофільна інфекція типу B);
💉кір;
💉паротит (свинка);
💉краснуха.

Ці щеплення є обов’язковими згідно з наказами МОЗ України і спрямовані на забезпечення захисту дітей та дорослих від серйозних інфекційних хвороб.

Інфекційні хвороби супроводжують людство з початку його існування, і боротьба з ними є ключовим завданням для збереження здоров’я суспільства. Цей шлях – від перших спроб захиститися до сучасних технологій імунізації – заслуговує на особливу увагу, адже лише той, хто знає минуле, може планувати майбутнє.

Знайти