Міжнародний день синдрому Аспергера

📅Міжнародний день синдрому Аспергера відзначається 18 лютого.

Цей день покликаний привернути увагу громадськості до проблем людей, які страждають цим неврологічним розладом. Він спрямований на поширення інформації про синдром, а також на підтримку та залучення людей з аутизмом до суспільства.

Що таке синдром Аспергера

Це розлад розвитку, який впливає на сприйняття світу та здатність людини взаємодіяти з іншими людьми. Діти з синдромом Аспергера хочуть спілкуватися з іншими людьми, але не знають, як це робити.

Синдром був описаний в 1943 році австрійським психіатром Гансом Аспергером. Дотепер він мало відомий і часто не діагностується. Раніше цей синдром вважався окремим порушенням, в новій версії Міжнародної класифікації хвороб його включили в розлад аутистичного спектра — РАС.

Чим відрізняються діти з цим синдромом

Як правило, у таких дітей дуже високий рівень розвитку інтелекту. У багатьох з них є таланти або захоплення. Однак у таких учнів виникають проблеми зі спілкуванням. Їм важко інтерпретувати мову тіла (жести, міміку, переміщення), вони часто порушують персональні кордони — занадто близько підходять до людей або не помічають, що засмутили когось своїми діями або словами.

Дитину з синдромом Аспергера часто називають “маленький професор”. Він повністю зосереджений на тій темі, яка його захоплює. Це може бути астрономія, геологія, математика або щось інше, про що він знає масу фактів. Він нескінченно говорить на цю тему і не дає слова сказати іншим людям. Замість діалогу виходить тільки монолог.

Таку дитину часто дражнять однокласники, тому що він не розуміє соціальних правил.

Він говорить про те, що нікому не цікаво, перебиває дітей і дорослих, вказує іншим людям, що вони повинні робити.

Іноді у дітей з цим синдромом буває депресія або вони проявляють тривожність. Через те що дитині важко зрозуміти почуття і вчинки інших людей, у нього виникають проблеми з прийняттям себе. Ці проблеми посилюються в результаті булінгу.

У такого учня можуть виникати труднощі з навчанням, тому що йому складно зосередитися на тому, що йому не цікаво. Багато дітей вільно читають, але погано розуміють прочитане.

Хоча у таких дітей прекрасно розвинена мова і вони мають величезний словниковий запас, вони погано розуміють метафори й образні вирази.

Важливо розуміти, що мозок людини з синдромом Аспергера інакше обробляє інформацію від органів чуття. Тому мозок перевантажений відчуттями. Через це виникають певні дивацтва в поведінці, наприклад вибірковість в їжі.

Часто ці діти схильні до ритуалів, наприклад дитині необхідно постійно мити руки. Несподівані події або зміни в розкладі можуть вибивати їх з колії.

Учням з синдромом Аспергера важко без сторонньої допомоги організовувати свою діяльність в часі та просторі. У багатьох з них є проблеми з почерком і координацією рухів.

Навчальна діяльність

✔️Розбивати складні завдання на невеликі кроки.

✔️Завжди рухатися від конкретного до абстрактного.

✔️Переконатися в тому, що дитина дійсно зрозуміла, а не просто розгорнуто міркує про тему.

✔️Стежити за рівнем сенсорної стимуляції, бо працездатність дитини може різко впасти, якщо в класі занадто шумно або світло занадто яскравий. Іноді досить пересадити дитину в інше місце в класі, і його працездатність відновлюється.

Що робити з поведінковими проблемами

Дитина з синдромом Аспергера може поводитися не так, як вам хотілося б. Але зовсім не тому, що усвідомлено намагається вас дратувати. Проблеми з поведінкою виникають переважно з двох причин.

Дитина не зрозуміла правило. Безглуздо лаяти таку дитину за поведінку, яке вас не влаштовує. Натомість чітко сформулюйте, якої поведінки ви очікуєте від нього.

Порівняйте дві фрази:

📣Чому ти знову не прибрав зошити та підручники після уроку в рюкзак?

📣У нас є правило: після уроку ти прибираєш зошити й підручники у свій рюкзак.

Мозок такої дитини інакше обробляє інформацію від органів почуттів. Надмірна сенсорна стимуляція запускає реакцію “бий, замри або біжи”. У такі моменти знижується здатність до контролю поведінки. Дитину потрібно навчити стратегіям для таких ситуацій, коли неможливо уникнути сенсорної перестимуляції. Більшості дітей допомагає м’язова активність: стискати еспандер або маленький м’ячик, розгинати скріпки та т.д. також можна використовувати спеціальні обтяжені жилети, що знижують тривожність.

Однак сприятливі умови, де розуміють, приймають, підтримують і направляють розвиток дитини, дозволяють йому домогтися успіху в різних професійних галузях: науці, музиці, спорті, літературі та багатьох інших. Ніхто не знає, в якій з галузей може таїтися ключик геніальності у таких дітей.

Допомога з соціальною взаємодією

☝️Діти з синдромом Аспергера теж хочуть спілкуватися з іншими людьми, але найчастіше їх потрібно цілеспрямовано цьому вчити. Необхідно знайти фахівців, які навчать батьків правильній взаємодії з дитиною, і фахівців, які допоможуть дитині самій правильно вибудовувати комунікацію з однолітками та оточуючими людьми.