Небезпека гризунів для людини та дератизаційні заходи

🐁В природних стаціях, пацюки та миші давно стали постійними супутниками людини. У великих містах їх багато мільйонів. Ці гризуни не тільки є переносниками багатьох особливо небезпечних інфекційних хвороб, серед яких лептоспіроз, туляремія, ієрсиніоз, чума, багато вірусних інфекцій тощо, які можуть призвести до інвалідності людини і навіть до його смерті, а вони небезпечні і самі по собі. Подивіться тільки на їхні зуби, особливо пацюків – багато собак можуть їм позаздрити.

☝️Пацюковий укус дуже небезпечний. У медицині є такий термін – “лихоманка від укусу щурів”. Це загальна назва двох інфекційних хвороб: хвороби содоку, від японських слів: “со” – щур і “доку” – отрута і стрептобацилярної лихоманки. Перша викликається бактерією Spirillium minus, а друга стрептобацилою Streptobacillus moniliformis, якими можуть бути інфіковані щури.

Поєднує їх те, що обидва захворювання пов’язані з укусами щурів і мають схожу клінічну симптоматику. Іноді зараження настає у разі стрептобацилярної лихоманки і через забруднені щурами продукти. Від людини до людини захворювання не передається. Крім того гризуни завдають і значних економічних збитків.

Улюбленими місцями є звалища і підвали. Але гризуни дуже швидко розмножуються, тому їм часто доводиться шукати нове житло. Головний критерій – наявність їжі і води. В першу чергу миші турбують жителів нижніх поверхів. Роблять шлях до нової квартири щури за допомогою зубів. Гострі ікла постійно ростуть, тому тварини здатні прогризти навіть стіну. У старих будинках з дерев’яними перекриттями миші поширюються як пожежа.

ℹ️Боротися зі мишами та щурами потрібно починати з того моменту, як у приміщеннях або на території помічені непрохані гості. Але процес може затягнутися. Навіть служба дератизації не гарантує, що після одного відвідування назавжди позбавить, наприклад житловий будинок від проблем з гризунами.

Дератизаційні заходи поділяються на профілактичні та винищувальні:

Профілактичні спрямовані на створення умов, що перешкоджають проникненню, поселенню та розмноженню щурів і мишей в будівлях і на прилеглій території. До них належать:

• своєчасне видалення сміття, зберігання продуктів харчування в недоступних для гризунів місцях;
• забезпеченням неможливості проникнення гризунів у середину споруди тощо.

Винищувальні заходи застосовують механічний та хімічний методи:

✔️Механічний метод застосовують в приміщеннях і на відкритих територіях із застосуванням механічних пристосувань для вилову гризунів:

• пружинний та дротяний капкани;
• автоматична пастка для щурів;
• пастка-верша для щурів;
• пастка з липкою масою.

Їх встановлюють біля входу в нору, на шляху пересування гризунів, у місцях, які вони найчастіше відвідують. Пастки для щурів та мишей рекомендується застосовувати в якості додаткового методу дератизації.

✔️Хімічний метод полягає в отруєнні гризунів токсичними для них речовинами – ратицидами, які обов’язково повинні бути зазначені в Державному реєстрі України, мати затверджені регламенти щодо використання, достатній термін придатності та переважно нового покоління. Цей метод реалізується шляхом:

• застосування отруєних принад, запилення отрутами нір, ходів та інших місць;
• газаціі, при якій отруйні речовини потрапляють у легені гризунів.

✔️Принади розкладають в місцях, недосяжних для дітей та домашніх тварин, в місцях виявлення гризунів: під укриттям, вздовж стін, перегородок, в темних кутках, біля нір, у місцях накопичення та зберігання сміття, харчових продуктів тощо, за допомогою пінцету або пластикової лопатки в спеціальних або пристосованих для цього боксах: контейнерах з картону, пластику, обрізках труб, ящиках тощо, що сприяє кращому зберіганню та споживанню принади гризунами, захищає її від вологи, розсипання, запобігає поїданню птахами та домашніми тваринами.

Середні норми витрати принади:

• 1 кг на 50-150 м2 в закритих приміщеннях;
• 2,5-5 кг на 1 га площі на відкритих територіях.

✔️На відкритих територіях принаду необхідно захищати від поїдання нецільовими тваринами та птахами. На полях принаду можна закладати безпосередньо в нори з наступним їх засипанням. У зоні активності хатніх мишей принаду розкладають по всьому об’єму приміщення: на підлозі, полицях, антресолях тощо.

✔️Наявність принади контролюють через 1-2 дні, а потім з інтервалом 1 раз на тиждень; якщо вона частково або повністю зникла, додають нові порції, якщо не займана більше тижня, переносять в інше місце. Підкладання припиняють, коли принада повністю залишається незайманою шкідниками.

✔️У віддалених і важкодоступних місцях брикети, розміщені у спеціальних ємностях можна залишати з профілактичною метою на тривалий час. Спостереження проводять не рідше двох разів на місяць.

⚠️Хімікати добре борються з мишами, але необхідно пам’ятати, що щури мають “спадкову пам’ять”. Якщо доросла особина спробувала отруту, то через кілька поколінь (часто вже через 4-6 місяців), агресивні гризуни можуть їстимуть отруйну суміш вже без шкоди для власного здоров’я. Тому необхідно регулярно використовувати нові та більш потужні засоби для боротьби з ними, включаючи вже методи розпилення та газації отрут.

❗Дератизаційни заходи обов’язково проводяться з дотриманням усіх застережних заходів відповідно до інструкції щодо застосування дератизаційного засобу, правил особистої гігієни та громадської безпеки.