Незвані гості – таргани в оселі: чим небезпечні та як їх позбутися

Таргани з’явилися на Землі щонайменше 235 мільйонів років тому, що приблизно на 50–80 мільйонів років раніше за перших динозаврів. Їхня здатність виживати в умовах глобальних катастроф, які знищили динозаврів, пояснює їхню неймовірну адаптивність у сучасному світі. Вони – майстри виживання, що успішно пристосувалися до змін клімату, середовища та навіть до появи синтетичних інсектицидів і володіють набором якостей, що роблять їх «невловимими».

✍️Цікаві факти про тарганів

У світі існує понад 4 500 видів тарганів, але лише кілька десятків живуть поруч із людьми та вважаються шкідниками. Таргани розмножуються дуже швидко: одна самка рудого таргана (прусака) за своє життя здатна дати до 300–400 нових особин, а її потомство за кілька місяців може утворити колонію з тисяч комах. Деякі види можуть бігти зі швидкістю до 5 км/год, що для їхніх розмірів дуже багато. До того ж тарган дуже маневровний: за одну секунду він може змінити траєкторію свого руху 25 разів. Тому його дуже складно зловити голими руками. На жаль, таргани не тільки бігають, а деякі з них і літають. Тарган здатний прожити без голови до кількох тижнів. Він гине не через втрату голови, а через те, що не може пити воду. Таргани можуть прожити без їжі близько місяця (харчуватися здатні будь-якою органікою — від звичайної їжі до клею, паперу та мила), а без води — приблизно тиждень. Головна потреба — вода, тому для успішного виживання цих комах дуже важливою є наявність вологих місць. Вони можуть не дихати до 40 хвилин, що допомагає їм виживати в несприятливих умовах. Всі напевно чули, що тарган здатен вижити після ядерної війни. Ця живуча комаха може пережити опромінення в 6400 рад, тоді як людина здатна витримати лише близько 500 рад. Більшість видів тарганів випускають гази (із травної системи) приблизно раз на 15 секунд. Найбільше в житті таргани бояться опинитися перевернутими на спину. Якщо таргана перевернути догори лапками, він часто не може самостійно повернутися у звичне положення. У такому стані він може загинути від голоду або спраги. У природному середовищі йому допомагають перевернутися купини, сучки та гілочки.

У деяких країнах цих комах вживають у їжу: у тарганів утричі більше білка, ніж у курятині. Однією зі страв традиційної китайської кухні є зацукровані таргани. У Лаосі смажені таргани вживаються в їжу. Колись у медицині чорні таргани вживалися як сечогінний засіб. Також колись вважалося, що таргани в будинку приносять багатство та добробут у сім’ї.

Таргани залишають хімічний слід, щоб інші таргани могли швидше знайти дорогу до джерел води, їжі та укриття.

В Україні найчастіше зустрічаються три основні види синантропних (домашніх) тарганів:

Рудий тарган (прусак, Blattella germanica): найпоширеніший вид у квартирах та будинках. Має довжину 10–15 мм, жовто-коричневе забарвлення з двома темними смугами на спинці.

Чорний тарган (Blatta orientalis): велика комаха розміром 20–30 мм із темно-коричневим або майже чорним блискучим тілом. Живе переважно у вологих підвалах, сміттєпроводах та каналізації.

Американський тарган (Periplaneta americana): найбільший із поширених в Україні видів, довжина якого сягає 30–50 мм (розміром з долоню). Має червоно-коричневий колір; зустрічається рідше, переважно в теплих приміщеннях великих міст.

Таргани найчастіше потрапляють у квартиру під час міграції від сусідів через щілини, труби чи вентиляцію, а також разом із речами, посилками або покупками з магазину. Середовища, які роблять їхнє життя комфортнішим і сприяють розмноженню: вологість і тепло, темні затишні місця, доступ до їжі.

Таргани переносять небезпечні інфекції, бактерії та яйця гельмінтів на лапках і тілі, забруднюючи ними харчові продукти й поверхні:

кишкові інфекції: дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф та гастроентерит;

бактеріальні ураження: кишкова паличка (Escherichia coli) та стафілокок;

тяжкі вірусні захворювання: інфекційний гепатит (зокрема гепатит A) та поліомієліт;

респіраторні й системні інфекції: туберкульоз та менінгіт;

паразити: яйця кишкових паразитів (гостриків, аскарид, волосоголовців);

шкірні недуги та інші ускладнення: лишай і правець;

алергія та астма: хітиновий покрив, екскрементні залишки та частинки шкіри тарганів викликають сильну алергію та провокують напади астми.

Як же позбутися незваних гостей? При виборі методів боротьби з тарганами дуже важливо враховувати наявність в оселі маленьких дітей та домашніх тварин і скласти правила безпеки під час обробки приміщення.

👉Для досягнення ефективного результату потрібен комплексний підхід:

✔️перекриття доступу до води і їжі (повна сухість та герметичність продуктів);

✔️герметичність всіх щілин та комунікаційних проходів, через які комахи можуть проникнути від сусідів;

✔️використання інсектицидів (хімічних речовин контактно-кишкової дії), які знищують тарганів: гелі у шприцах, аерозолі та концентрати, пастки з отрутою;

✔️народні методи: отруйні приманки з борною кислотою, бурою, алебастром та відлякувальні бар’єри з ефірними оліями, а також саморобні пастки.

⚠️Якщо тарганів в оселі стало занадто багато, самостійно впоратися з ними навряд чи вдасться, тому єдиним правильним рішенням буде викликати професійну службу для дезінсекції. Якщо ви мешкаєте у багатоквартирному будинку (комахи швидко мігрують між квартирами), необхідно об’єднувати зусилля із сусідами.

Виведення тарганів вимагає терпіння та системності. Не чекайте, поки поодинокі комахи перетворяться на величезну колонію! Тримайте дім у чистоті та будьте здорові!