Нові вимоги щодо поводження з медичною білизною

ℹ️В закладах охорони здоров’я, які надають цілодобову стаціонарну допомогу, використовується медична білизна. До асортименту медичної білизни належать: постільна білизна (простирадла, рушники., наволочки, підкладні пелюшки, підковдри), ковдри (байкові), рушники для надання медичних послуг, підкладні пелюшки багаторазового використання, фасонна (натільна) білизна, медичний одяг, столова і кухонна білизна, бавовняні мішки.

☝️Правильне поводження з такою білизною надзвичайно важливе для запобігання інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, підвищення ефективності інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, забезпечення гігієни та безпеки як пацієнтів, так і медичного персоналу.

📅У 2025 році набули чинності нові санітарні норми щодо управління білизною (наказ МОЗ України № 785 від 08.05.2025 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил зі збору, сортування, транспортування, зберігання, дезінфекції та прання білизни в закладах охорони здоров’я». Ці правила приведені у відповідність до вимог сучасного інфекційного контролю та протидії поширенню стійких до антибіотиків мікроорганізмів.

Основні етапи поводження з медичною білизною та ключові вимоги безпеки на кожному з них

✔️Збір і сортування.

Брудну білизну, як і раніше, працівники збирають у промарковані непошкоджені контейнери або мішки безпосередньо біля ліжка пацієнта. Під час збирання заборонено струшувати білизну, класти її на підлогу, стільці, інші ліжка, матраци, поручні тощо. Це заходи безпеки, що запобігають розповсюдженню мікроорганізмів у повітрі та на поверхнях.

Після того як працівники склали брудну білизну в паковання, щільно закривають його — контейнери накривають кришками, мішки зав’язують. Потім поміщають паковання на транспортні візки і транспортують його до визначеного приміщення брудної зони закладу та сортують білизну за ступенем забруднення, видом тканини тощо. Вона ділиться на брудну і забруднену білизну. Білизна без видимого забруднення або із незначними (до 10 % поверхні білизни) слідами забруднення біологічними рідинами є забрудненою. Білизна, поверхні якої забруднені біологічними рідинами понад 10%, вважається брудною. Білизну складають у спеціальні ємності для забрудненої та брудної білизни, які можуть бути одноразового (наприклад, мішки поліетиленові) та багаторазового (наприклад, пластикові контейнери, що стійкі до очищення і дезінфекції) використання. Мішки зав’язуються, контейнери щільно закриваються кришкою. Ємності мають відповідне маркування: «Забруднена білизна» та «Брудна білизна». Також перед транспортуванням на тарі ставлять маркування з назвою підрозділу, в якому вона була зібрана.

Збір та первинне сортування виконують лише спеціально навчені працівники у засобах індивідуального захисту: захисних фартухах, хірургічних масках, рукавичках , тощо.

✔️Зберігання брудної білизни.

Упакована забруднена і брудна білизна може зберігатися не більше трьох діб у приміщеннях брудної зони ЗОЗ. Якщо передбачається затримка прання понад 8 годин, поверхні брудної білизни слід обробити шляхом обприскування ферментним очищаючим засобом, включеним до Державного реєстру дезінфекційних засобів. Це тимчасовий захід для кращого відпирання та зменшення мікробного росту.

📌Важливо, що брудна й чиста білизна зберігаються окремо: чисті комплекти тримають у спеціальних шафах чи складах чистої зони, аби виключити повторне забруднення.

✔️Транспортування.

❗Перевезення білизни від місця збору до пральні здійснюється в закритих візках. Переносити ємності з білизною без використання транспортних візків заборонено!

Чиста білизна розвозиться у структурні підрозділи також на окремих чистих візках, призначених тільки для неї. Такий розподіл потоків (брудного і чистого) гарантує, що випрана білизна не забрудниться знову під час транспортування.

Транспортні візки після вивантаження забрудненої і брудної білизни підлягають очищенню і дезінфекції деззасобами, які пройшли державну реєстрацію. Ці заходи проводиться в окремому приміщенні брудної зони пральні.

Зверніть увагу, що ємності для забрудненої і брудної білизни одноразового використання (наприклад, мішки поліетиленові) після вивантаження білизни відносяться до медичних відходів, управління якими проводиться відповідно до Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами», затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2024 № 1827.

Ємності для забрудненої і брудної білизни багаторазового використання після вивантаження білизни очищаються і дезінфікуються відповідно до інструкції виробника.

✔️Дезінфекція та прання.

Приміщення пральні ЗОЗ має відповідати ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення», затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.12.2022 № 278.

 У брудній зоні пральні відбувається приймання, сортування та замочування медичної білизни. Тут вона перевіряється на наявність сторонніх предметів і речей, перераховується, зважується на вагах, сортується за кольором тощо.

☝️Важливо, що тепер заборонено хімічно дезінфікувати брудну білизну перед пранням, адже деззасоби можуть пошкоджувати тканину. Виключення зроблено лише для випадків особливо небезпечних інфекцій. Перед основним пранням персонал замочує брудну білизну в холодній воді на одну годину. Нові вимоги передбачають термічну дезінфекцію – прання при високій температурі: не нижче 60 °C протягом щонайменше 60 хвилин або 90 °C щонайменше 30 хвилин для гарантованого знищення мікроорганізмів.

Прання медичного одягу персоналу проводиться окремо від білизни пацієнтів, щоб уникнути перехресного забруднення. Також дозволяється прати медичний одяг у домашніх умовах, окрім медичного одягу, який використовувався при догляді за пацієнтами, інфікованими або з підозрою на інфікування збудниками інфекційних хвороб.

Перевантажувати пральні машини не можна, а пральні порошки використовують згідно з інструкціями. Для речей немовлят заборонені мийні засоби з агресивними компонентами.

✔️Сушіння та підготовка чистої білизни.

Після прання всі вироби повинні бути повністю висушені механічним способом у пральних машинах з функцією сушки або в окремих сушильних машинах, розташованих у чистій зоні пральні. Забороняється сушити випрану білизну природним шляхом (наприклад, розвішуючи на мотузках), щоб знову не забруднити білизну мікробами. Далі білизну прасують у прасувальних машинах з витяжною вентиляцією для видалення пилу, перевіряють стан – зношені чи пошкоджені речі вибраковують або ремонтують.

✅Постільні комплекти після прасування комплектують відповідно до наборів (наприклад, набір для ліжка пацієнта) і обов’язково упаковують у герметичні одноразові пакети. Таке нововведення забезпечує стерильність до моменту використання. Фасонну білизну та одяг (наприклад, рушники, піжами, халати) після прасування складають у чисті багаторазові мішки для кожного підрозділу окремо. Якщо йдеться про спеціальний одяг для зон, де потрібна стерильність (наприклад, операційні, перев’язувальні, пологові зали тощо), то після прання й прасування його додатково стерилізують у центральному стерилізаційному відділенні відповідно до Державних санітарних норм та правил «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в ЗОЗ», затверджених наказом МОЗ України від 11.08.2014 № 552.

📣Дотримання вимог щодо поводження з медичною білизною – ключова складова інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я. Нові правила поводження з білизною в ЗОЗ підвищують рівень чистоти і безпеки: від збору до видачі випраної білизни пацієнту всі процеси контролюються. Таким чином, медичний персонал отримує чіткий алгоритм дій, а пацієнти – додаткову гарантію, що простирадла і одяг, якими вони користуються, не становлять ризику для здоров’я. Це сприяє загальному підвищенню рівня гігієни в медзакладах та запобігає спалахам інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги.

Знайти