Осінь у зоні бойових дій: основні інфекційні ризики та як їх зменшити

🍂Осінь — це не лише зміна температури та скорочення світлового дня. Для територій, які зазнають наслідків бойових дій, цей період може супроводжуватися додатковими ризиками для здоров’я населення.

Пошкодження систем водопостачання та каналізації, перебої з електроенергією, вимушене проживання в тимчасових приміщеннях, скупченість людей, порушення умов зберігання продуктів, збільшення кількості гризунів та контактів із безпритульними тваринами — усе це створює умови, за яких зростає значення звичайних, але дуже важливих правил профілактики інфекційних захворювань.

🩺ВООЗ зазначає, що в Україні тривала війна та пошкодження критичної інфраструктури продовжують створювати ризики для безперервності медичних послуг, безпечного зберігання продуктів і функціонування систем водопостачання та санітарії. Порушення роботи систем водопідготовки та розподілу води може підвищувати ризик її забруднення та виникнення захворювань, пов’язаних із водним шляхом передачі.

Безпечна вода — основа профілактики. Одним із найбільш важливих факторів ризику в умовах пошкодження або нестабільної роботи систем водопостачання є використання води сумнівної якості.

Для пиття, приготування їжі, миття овочів і фруктів, чищення зубів та виготовлення льоду необхідно використовувати безпечну питну воду.

Якщо централізоване водопостачання припинене або є інформація про можливе забруднення води:

• використовуйте фасовану питну воду або воду з офіційно організованих пунктів розливу;
• за відсутності іншої можливості воду для пиття та приготування їжі необхідно кип’ятити;
• не використовуйте для пиття воду з річок, ставків, водойм та інших відкритих джерел, якщо її безпечність не підтверджена;
• зберігайте питну воду в чистих закритих ємностях;
• не змішуйте питну воду з водою технічного призначення;
• регулярно очищуйте ємності, у яких зберігається вода.

МОЗ України рекомендує у разі відсутності централізованого водопостачання використовувати безпечну фасовану воду, воду з безпечних джерел нецентралізованого водопостачання або організованих пунктів розливу. Для пиття та приготування їжі вода сумнівної якості має бути прокип’ячена.

Гострі кишкові інфекції та харчові отруєння. Порушення електропостачання може впливати на роботу холодильників та інших систем зберігання продуктів. У результаті їжа може стати небезпечною навіть тоді, коли зовні вона не має ознак псування.

Основні правила залишаються простими:

💠Мийте руки. Особливо перед приготуванням та вживанням їжі, після відвідування туалету, контакту з тваринами та після прибирання.

💠Відокремлюйте сире від готового. Сире м’ясо, птиця, риба та яйця не повинні контактувати з готовими стравами.

💠Ретельно термічно обробляйте їжу. Особливо м’ясо, птицю, рибу та яйця.

💠Не зберігайте готові страви без холодильника тривалий час.

💠Мийте овочі та фрукти безпечною водою.

💠Не вживайте продукти з порушеною упаковкою, невідомим походженням або сумнівним терміном придатності.

✍️Центр громадського здоров’я рекомендує дотримуватися п’яти основних кроків безпечного харчування: підтримувати чистоту, відокремлювати сирі продукти від готових, ретельно готувати їжу, дотримуватися безпечних температур зберігання та використовувати безпечну воду й свіжі продукти.

Особливо уважними потрібно бути до симптомів діареї, блювання, болю в животі, підвищення температури, вираженої слабкості. У разі їх появи необхідно звернутися до медичного працівника, особливо якщо захворіла дитина, літня людина або особа з хронічними захворюваннями.

Гепатит А: інфекція, яка може передаватися через воду та їжу. Порушення санітарних умов та недостатній доступ до безпечної води можуть створювати умови для поширення інфекцій із фекально-оральним механізмом передачі, зокрема вірусного гепатиту А.

Вірус може передаватися через забруднену воду, харчові продукти та під час тісного контакту з інфікованою людиною.

Профілактика включає:

• використання безпечної води;
• ретельне миття рук;
• дотримання правил приготування та зберігання їжі;
• миття овочів і фруктів;
• своєчасне звернення за медичною допомогою при появі симптомів.

До характерних проявів гепатиту А можуть належати слабкість, підвищення температури, нудота, дискомфорт у животі, потемніння сечі та пожовтіння шкіри або склер.

Восени активізуються гризуни. З початком осені гризуни шукають тепло, їжу та воду і частіше наближаються до житлових та господарських приміщень. Це має значення не лише з погляду санітарного стану, а й через ризик передачі інфекцій.

ЦГЗ повідомляє, що у серпні–жовтні в Україні традиційно спостерігається підвищення захворюваності на лептоспіроз. Збудник може потрапляти у воду та ґрунт із сечею інфікованих тварин, насамперед гризунів.

Щоб зменшити ризик:

• не контактуйте з гризунами та їхніми виділеннями;
• зберігайте продукти в закритих ємностях;
• не допускайте доступу гризунів до запасів води;
• використовуйте рукавички під час прибирання місць, де могли перебувати гризуни;
• під час роботи з ґрунтом використовуйте рукавички та закрите водонепроникне взуття;
• не купайтеся у водоймах із сумнівною якістю води.

Лептоспіроз може починатися з гарячки, головного болю, болю у м’язах, почервоніння очей, слабкості. Без своєчасного лікування можливі тяжкі ураження нирок, печінки, нервової системи та легень.

Сказ: особлива обережність із тваринами. Через війну кількість покинутих і безпритульних тварин у багатьох громадах може збільшуватися. Небезпеку також становлять дикі тварини, поведінка яких може бути нетиповою.

Сказ — смертельне вірусне захворювання, але його можна попередити, якщо своєчасно отримати постконтактну профілактику.

Небезпечним є не лише укус. Ризик може виникнути також при подряпині або потраплянні слини потенційно інфікованої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки.

Якщо вас вкусила, подряпала або ослинила тварина:

1. Негайно промийте місце контакту великою кількістю води з милом.
2. Обробіть краї рани антисептиком.
3. Якнайшвидше зверніться за медичною допомогою.
4. Не намагайтеся самостійно вирішувати, чи потрібні щеплення проти сказу.

У 2026 році МОЗ України затвердило новий Стандарт медичної допомоги «Сказ», який передбачає сучасні підходи до постконтактної антирабічної допомоги.

Поранення: не забувайте про правець. В умовах війни навіть невелика рана може становити ризик інфікування, особливо якщо вона забруднена ґрунтом, пилом або іншими матеріалами.

💉Правець можна попередити вакцинацією.

Відповідно до оновленого Національного календаря профілактичних щеплень, дорослим необхідна ревакцинація проти дифтерії та правця кожні 10 років.

При травмі лікар оцінює характер рани та вакцинальний статус людини і визначає необхідність проведення екстреної профілактики правця.

Тому варто заздалегідь перевірити, коли ви востаннє отримували щеплення проти дифтерії та правця.

Вакцинація — захист, який працює навіть в умовах війни

Війна не скасовує необхідності планової імунізації. Навпаки, переміщення населення, перебої в роботі медичної інфраструктури та нерівномірне охоплення вакцинацією можуть створювати додаткові умови для поширення вакцинокерованих інфекцій.

З 1 січня 2026 року в Україні діє оновлений Національний календар профілактичних щеплень. Він передбачає безоплатну вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань, зокрема поліомієліту, кору, дифтерії, правця, кашлюку, гепатиту В та інших.

Якщо щеплення були пропущені, не потрібно починати весь курс спочатку — необхідно звернутися до сімейного лікаря або іншого медичного працівника, який визначить подальшу схему вакцинації.

А як захиститися від грипу та ГРВІ? З настанням осені традиційно зростає роль профілактики респіраторних інфекцій. Система епідеміологічного нагляду в Україні продовжує відстежувати циркуляцію вірусів грипу, SARS-CoV-2 та інших респіраторних вірусів.

Щоб зменшити ризик зараження:

• регулярно провітрюйте приміщення;
• уникайте тісного контакту з людьми, які мають симптоми респіраторної інфекції;
• за можливості залишайтеся вдома під час хвороби;
• дотримуйтеся гігієни рук;
• використовуйте маску в ситуаціях, коли це доцільно;
• подбайте про рекомендовані щеплення.

Особливо важливо захищати людей із підвищеним ризиком тяжкого перебігу інфекцій.

10 правил інфекційної безпеки восени. Щоб зменшити ризик інфекційних захворювань в умовах війни, пам’ятайте:

1. Пийте лише безпечну воду.
2. Не використовуйте воду з відкритих водойм для пиття та приготування їжі.
3. Дотримуйтеся правил безпечного харчування.
4. Мийте руки та підтримуйте чистоту приміщень.
5. Не допускайте появи гризунів у житлі та місцях зберігання продуктів.
6. Не контактуйте з безпритульними або дикими тваринами.
7. Після укусу, подряпини чи ослинення твариною негайно звертайтеся по антирабічну допомогу.
8. Перевірте свій вакцинальний статус, особливо щодо дифтерії, правця, поліомієліту, кору та інших вакцинокерованих інфекцій.
9. Не займайтеся самолікуванням антибіотиками.
10. При появі симптомів інфекційного захворювання своєчасно звертайтеся до медичного працівника.

☝️Пам’ятайте! В умовах війни неможливо усунути всі фактори ризику. Але значну частину інфекційних захворювань можна попередити простими та доступними заходами: безпечною водою, безпечною їжею, гігієною, вакцинацією, контролем гризунів, обережністю під час контакту з тваринами та своєчасним зверненням за медичною допомогою.

Фахівці системи громадського здоров’я продовжують здійснювати епідеміологічний нагляд, моніторинг безпечності води та інших факторів довкілля, а також оцінювати ризики для здоров’я населення в умовах воєнного стану.

🌿Бережіть себе та своїх близьких. Інфекційна безпека починається з щоденних рішень кожного з нас.