Основні методи та види дезінфекції       

Дезінфекція або знезараження – це знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних захворювань: патогенних мікроорганізмів і токсинів, що виробляються ними. Основною її метою є знищення тільки умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, крім спорових, цим вона і відрізняється від стерилізації.

Профілактичні дезінфекційні заходи:

🔹проводяться у житлових, виробничих, навчальних, санітарно-побутових та інших приміщеннях, будівлях і спорудах, на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах, в інших можливих місцях з огляду на можливість накопичення збудників інфекційних хвороб. Профілактичні дезінфекційні заходи проводяться суб’єктами господарської діяльності на підставі відповідних договорів з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами.

Поточні дезінфекційні заходи:

🔹систематично проводяться у закладах охорони здоров’я, на об’єктах громадського харчування та на підприємствах харчової промисловості, у приміщеннях масового перебування людей (підприємства побутового обслуговування населення, навчальні та культурно-освітні заклади тощо), де відсутні встановлені джерела інфекції, але існує висока ймовірність їхньої присутності;

🔹у житлових та інших приміщеннях під час перебування в них інфекційних хворих чи бактеріоносіїв, де знаходиться джерело збудника інфекційного захворювання і він не ізольований. Поточні дезінфекційні заходи проводяться по декілька разів на день залежно від епідемічної ситуації працівниками відповідних підприємств, установ, організацій, а в жилих приміщеннях і хворими на інфекційні хвороби, бактеріоносіями, членами їхніх сімей тощо.

Прикінцеві дезінфекційні заходи (заключна дезінфекція):

🔹заходи, що проводяться в осередку інфекційної хвороби після видалення з нього джерела інфекції. Заключні дезінфекційні заходи проводяться спеціальними установами та закладами МОЗ України.

Порядок проведення профілактичних, поточних і прикінцевих дезінфекційних заходів встановлюється з урахуванням особливостей збудників інфекційних хвороб, факторів передачі інфекції тощо, що регламентовано затвердженими інструкціями.

Фізичні методи дезінфекції:

🔹вогонь, гаряче повітря (суха і волога), водяна пара, заморожування, сонячне світло, УФ промені, ультразвук, УВЧ, вакуум, високий тиск, висушування.

Механічні методи дезінфекції:

🔹протирання, вентиляція, провітрювання, вологе прибирання.

Хімічні методи дезінфекції:

🔹проводяться за допомогою дезінфекційних засобів, що викликають загибель патогенних мікроорганізмів на поверхні та всередині різних об’єктів та предметів навколишнього середовища, а також у повітрі.

Хімічні речовини, що викликають загибель бактерій, називають бактерицидними, а речовини, що призводять до завмирання їх життєдіяльності — бактеріостатичними.

У практиці слід застосовувати дезінфекційні засоби, які впливають як на патогенні бактерії, так і на віруси (віруліциди), грибки (фунгіциди).

При хімічному методі дезінфекції зараз використовуються засоби, які відноситися до різних хімічних груп:

🔹галоїдовмісні засоби до яких відносяться хлоровмісні речовини та окиснювачі, які мають високу активність знезараження вступаючи у взаємодію з протеїнами мікробної клітини та викликаючи реакцію окиснення (гіпохлорит Са, неохлор, засоби що містять натрієву і калієву сіль дихлорізоціанурові кислоти, акватабс);

🔹альдегідовмісні з активними речовинами у вигляді глутарів та альдегідів, формальдегіда (лізоформін-3000, бланідас тощо, без окиснювачів та мають інгібітори корозії, стабільні при тривалому зберіганні робочого розчину);

🔹кисневмісні речовини, які є екологічно чистими, діють руйнівно на мікробну клітину за допомогою гідроксильних і водневих іонів — викликають гідроліз (озон – О3, перекис водню Н2О2, дезаксон, надоцтова кислота, мурашина кислота тощо, не мають їдкого запаху, використовуються у всіх сферах життєдіяльності);

🔹спиртові препарати, які швидко проникають усередину мікробної клітини та вбивають її, не викликають звикання мікроорганізмів (аеродезин 2000, дезофаст, деконекс, проланол, етиловий спирт-70%, входять до складу антисептиків для рук та діють швидко, використовуються для експрес-дезінфекції);

🔹поверхнево-активні речовини (ПАР) та четвертинні амонієві сполуки (ЧАС) з мийними властивостями, низькотоксичні, але мають не дуже широкий спектр дії (дезефект, деконекс, септодор, сокрена, відсутній різкий запах, не викликає корозії металів, застосовуються у присутності людей, часто входять до складу комбінованих препаратів);

🔹гуанідіни, яки використовуються у присутності пацієнтів, але мають не дуже широкий спектр дії (гембар, вітасепт, утворюють стійку плівку на поверхні, яку обробляють, часто використовуються з ЧАС та входять до складу композиційних препаратів);

🔹феноли, що входять до складу звичайних побутових засобів для чищення, але вони за небезпекою для здоров’я перевершують попередні засоби та можуть використовуватися, але тільки локально і в невеликих кількостях (викликають коагуляцію білків).

👩‍🔬Препарати для дезінфекції мають бути офіційно зареєстровані в Державному реєстрі дезінфекційних засобів України, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2023 року, № 863 та мати затверджену виробником методичну інструкцію щодо використання.