Основні заходи безпеки при роботі з дезінфекційними засобами.

Дезінфекційні засоби відносяться до різних видів хімічних сполук і за ступенем небезпеки діляться на 4 класи, з яких найнебезпечнішими є деззасоби першого класу. Всі вони володіють певною токсичністю і можуть викликати гостре та хронічне подразнення шкіри та слизових оболонок, алергічні реакції, загальні тяжкі отруєння.

До роботи з ними допускаються особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань, тому вони обов’язково проходять медичний огляд згідно з діючими нормативними документами МОЗ України, який надалі проводиться щорічно.

Протипоказаннями до роботи з деззасобами є:

🔺 органічні захворювання центральної нервної системи;

🔺 психічні захворювання, епілепсія, у т.ч. у стадії ремісії, шизофренія;

🔺 хвороби серцево-судинної системи;

🔺 хронічні захворювання органів дихання, туберкульоз легень, бронхіальна астма;

🔺 хронічні захворювання носа та глотки (ларингіти, фарингіти);

🔺 ендокринно-вегетативні захворювання у вираженому ступені;

🔺 захворювання желудочно-кишкового тракту, печінки, нірок;

🔺 хронічні захворювання очей (кон’юнктивіти, кератити та інші).

Усі працюючі з дез.засобами забезпечуються спецодягом та засобами індивідуального захисту, відповідно до свого розміру – захисними масками, спеціальним одягом, рукавицями. В залежності від класу небезпеки та концентрації використовуваних засобів можуть додатково застосовуватися захисні окуляри та респіратори.

Співробітники, які здійснюють дезінфекційні заходи, повинні пройти спеціальну підготовку і навчання правилам особистої безпеки при роботі з деззасобами, заходам профілактики отруєнь і надання першої допомоги.

В роздільних шафах зберігають домашню та спецодяг, засоби індивідуального захисту, аптечку першої допомоги, засоби особистої гігієни. Персонал, повинен бути забезпечений милом, рушниками та засобами для пом’якшення шкіри. Адміністрація зобов’язана забезпечити регулярне знезаражування, прання і лагодження спецодягу. Прання спецодягу в домашніх умовах і в робочих приміщеннях (поза пральні) категорично заборонена. Носіння спецодягу і взуття поза роботи заборонено.

При роботі з хімічним засобом запобіжні заходи організовують з строгій відповідності з методичними вказівками щодо застосування цього препарату, який повинен мати чіткій паспорт із зазначенням назви засобу, дати виготовлення, терміну придатності:

🔴 розфасовку, приготування робочих розчинів більшості засобів проводять у витяжній шафі або приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією,

🔴 зберігати розчини і витримувати в них оброблювані об’єкти необхідно в щільно закритих ємностях,

🔴 до початку роботи необхідно перевірити справність захисного одягу і респіратора, відповідність марки респіратора майбутній роботі, цілісність рукавичок, захисних окулярів, справність апаратури; робота з несправними захисними засобами, апаратурою категорично заборонена,

🔴 не можна залишати без нагляду дезінфекційні засоби або передавати їх кому б то не було. Решту деззасобу після обробки у кінці робочого дня доставляють до установи і здають особі, відповідальній за зберігання дезінфекційних засобів,

🔴 на місці проведення робіт заборонено присутність сторонніх осіб, дітей, домашніх тварин,

🔴 при роботах з дезінфекційними засобами, через кожні 45 – 50 хвилин необхідно зробити перерву на 10 – 15 хвилин, під час якій обов’язково вийти на свіже повітря, знявши захисний халат, респіратор. При дезобробки заборонено палити, пити і приймати їжу, обов’язково дотримуватись правил особистої гігієни.

Основні ознаки гострих отруєнь дезінфекційними засобами і заходи долікарської допомоги: подразнююча дія на слизові носа, гортані, бронхів (нежить, сухий кашель), подразнення очей (печіння і різь в очах), сльозотеча, кон’юнктивіт. У важких випадках можливі задишка, загрудінна біль, нудота, блювання, підвищена збудливість. Проявами на шкірі можуть бути сухість, лущення, опік, алергічні реакції, тощо.

При отруєнні під час роботи з дезінфекційними засобами, потерпілого негайно слід видалити із зони обробки на свіже повітря, забруднену препаратом одяг зняти, видимі краплі препарату на шкірі обережно видалити ватним тампоном, чистою ганчіркою і т.п. (не втираючи, не розмазуючи), після чого шкіру обробити 5 – 10% розчином нашатирного спирту або 2% розчином питної соди.

 За відсутності вищезазначених засобів, обмити шкіру струменем води з милом.

При попаданні будь-якого препарату в очі негайно рясно промити їх струменем чистої води або 2% розчином питної соди протягом декількох хвилин. При роздратуванні очей закапати розчин альбуциду, при хворобливості – 2% розчин новокаїну. При звуженні зіниць і розладі зору – закапати 0,05% розчин сірчанокислого атропіну. При подразненні горла полоскати його 2% розчином пітної соди, роботи содові інгаляції, при кашлі поставити гірчичники.

При випадковому проковтуванні препарату необхідно випити декілька стаканів води і  викликати блювоту будь-яким з наступних способів: механічним подразненням кореня мови, за допомогою гірчиці (1/2 – 1 чайну ложку сухого порошку гірчиці на склянку теплої води). Цю процедуру повторюті 2 рази.

Після блювоти – промити шлунок 2% розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води), приняти суспензією одного з адсорбентів: активованого вугілля, крейди, тощо.

Вимоги охорони праці по закінченню дезробіт:

🟥 для знешкодження лицевих частин респіраторів, захисних окулярів і рукавичок їх протирають 5% розчином соди, потім чистою водою і насухо витирають;
🟥 відра, посуд, використану для приготування дезінфекційних розчинів, суспензій, дезаппаратуру, ретельно миють теплою водою або  з милом і содою;
🟥 рот прополаскивають водою, миють  з милом руки, обличчя і інші відкриті ділянки тіла. По закінченні зміни рекомендується прийняти гігієнічний душ.

Примітка: у статті використано затверджену інструкцію з охорони праці при роботі з дезінфекційними засобами в Україні.