Основні збудники гострих кишкових інфекцій та їх стійкість у зовнішньому середовищі

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються різними мікроорганізмами, які локалізуються переважно в кишківнику людини та характеризуються у першу чергу розвитком діареї (розлад шлунку), болями у шлунково-кишковому тракті. розвитком нудоти та блювання.

☝️Найбільшу небезпеку ГКІ становлять для дітей і осіб похилого віку внаслідок швидкого зневоднення організму. Вони широко поширені і являють собою серйозну проблему, особливо серед дитячого населення.

🌐За даними ВООЗ, у дітей ГКІ займають друге місце після гострих респіраторних інфекцій, а у дорослих на їх частку припадає близько третини всіх випадків захворювань.

✍️Згідно з офіційною статистикою, в Україні щороку реєструється 50-60 тисяч випадків інфекційних діарей, з яких 25-30 випадків закінчуються летально.

🔸Основні збудники гострих кишкових інфекцій – це бактерії, віруси та деякі паразити, які є стійкими до зовнішніх факторів середовища. Найбільш поширеними збудниками ГКІ є сальмонели, шигели, стафілококи, патогенна кишкова паличка, умовно патогенна мікрофлора, ротавіруси, ентеровіруси, аденовіруси та норовіруси.

🔸Основний механізм зараження – аліментарний (через рот), який реалізується харчовим, водним і контактно-побутовим шляхами передачі. У передачі збудників також можуть брати участь ґрунт та живі переносники (наприклад, комахи) тощо. У харчових продуктах, збудники кишкових інфекцій як зберігаються, так і розмножуються, не змінюючи зовнішнього вигляду і смаку продукту. Мікроби, потрапляючи до рота людини, потрапляють у шлунок та у кишківник, де починають посилено розмножуватися та викликають розлади здоров’я. Після потрапляння мікробів в організм настає інкубаційний період, що триває як правило від 6 до 72 годин🕐. Усі вони виводяться з організму із вмістом кишківника та тривалий час зберігають свою життєздатність на різних об’єктах зовнішнього середовища, де їх стійкість пов’язана зі здатністю виживати при низьких та високих температурах, кислотних середовищах та під дією дезінфектантів.

Наприклад, у молоці дизентерійні бактерії🦠 можуть жити та розмножуватися протягом 7 днів, а у річковій воді – 40 днів.

Ентеровіруси виживають у водопровідній воді до 18 днів, норовіруси стійкі до висихання, заморожування, нагрівання до 60 гр. С і гинуть тільки від дезінфікуючих засобів, що містять хлор.

Деякі збудники можуть зберігатися при низькій температурі забрудненої поверхні й в холодильнику.

🔸Джерелом інфекції при багатьох кишкових інфекціях є тільки хвора людина, але, наприклад при сальмонельозі – хвора людина і тварини. Так до 30% сальмонели виявляються в овець, до 15% – у свиней, до 40% – у мишоподібних гризунів, до 50% – у курей, гусей та качок.

Це пояснюється тим, що в теплий період мікроорганізми активно розмножуються у воді та харчових продуктах:

🔸особливо що зберігаються без холодильника;

🔸збільшується споживання свіжих овочів, фруктів і ягід, які часто забувають помити;

🔸може використовуватися в якості питної будь-яка вода тощо.

Зростанню захворюваності сприяє також уклад життя людей (виїзд дітей в оздоровчі табори, на дачі, туризм, подорожі та поїздки за місто), коли часом неправильна організація харчування і водопостачання ускладнює дотримання заходів профілактики цих хвороб. Не останнє місце у зростанні захворюваності кишковими інфекціями в теплу пору року належить і мухам. Вони перелітають з нечистот, що містять хвороботворні мікроорганізми, на їжу і забруднюють її.

Тому слідкуйте за своїм здоров’ям🤍.

☝️Обов’язково дотримуйтесь правил особистої гігієни, питного режиму та правил вживання харчових продуктів, періодично проводьте дезінфекційні заходи.