Особливо небезпечні зоонози. Сап

ℹ️Зоонозні інфекції — хвороби, що передаються від тварин до людей — залишаються однією з найбільших загроз для світової біобезпеки. У той час як увага світу прикута до нових вірусів, у тіні залишаються давні бактеріальні патогени, які мають статус особливо небезпечних інфекцій. Серед них виділяється сап -(збудник — бактерія Burkholderia mallei).

Незважаючи на те, що завдяки суворому ветеринарному контролю хворобу вдалося витіснити у спорадичні вогнища, сап залишається серйозним викликом для систем охорони здоров’я в усьому світі. У першій половині XX століття завдяки суворим карантинним заходам, масштабній диференційній діагностиці та вимушеному вибракуванню хворих тварин сап було практично повністю ліквідовано в більшості розвинених країн.

Проте у XXI столітті Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (WOAH) констатує: сап повернув собі статус інфекції, що повертається. Нові спорадичні спалахи та існування прихованих осередків роблять цей патоген постійною загрозою для біобезпеки

Сап: забута, але смертельно небезпечна інфекція, збудником якої є бактерія Burkholderia mallei – грамнегативна паличка, не утворює спор. Погано переносить висушування та високу температуру, але деякий час зберігається у воді та ґрунті.

🐴Головне джерело інфекції: Непарнокопитні тварини — коні, мули, віслюки. Іноді можуть заражатися дикі хижаки родини котячих (через поїдання сирого м’яса хворих коней).

🤝Шляхи зараження людини:

✔️Контактний (основний): Пряме потрапляння виділень із носа або виразок хворої тварини на пошкоджену шкіру (подряпини, порізи) чи слизові оболонки.

✔️Аліментарний: Через вживання забрудненої води чи їжі.

✔️Аерогенний (вкрай небезпечний): Вдихання пилу чи крапель повітря з бактеріями, що часто трапляється в лабораторних умовах.

Прояви сапу в людини безпосередньо пов’язані з його клінічними формами. Бактерія викликає глибокі деструктивні зміни в тканинах (гнійники, виразки, запалення лімфовузлів).

1. Шкірні прояви – при контактному зараженні через подряпини на шкірі з’являється первинний афект. Він швидко еволюціонує від невеликого червоного вузлика до глибокої, щільної виразки з брудним або «сальним» дном і нерівними краями, що супроводжується сильним набряком навколо.
2. Ураження дихальних шляхів (носова та легенева форми) – при вдиханні бактерій або поширенні їх через кров страждає дихальна система. На слизовій оболонці носа утворюються специфічні вузлики, які розпадаються, викликаючи руйнування хрящової перегородки, а в легенях формуються множинні гнійні абсцеси.
3. Системний септичний перебіг – якщо інфекція переходить у генералізовану септичну форму (через кров), висип поширюється по всьому тілу. На шкірі виникають численні гнійні пустули та пухирі, а внутрішні органи (печінка, селезінка) збільшуються через утворення в них внутрішніх вогнищ гною.

Хронічна форма сапа характеризується повільним розвитком і тривалим (від кількох місяців до кількох років) перебігом із загостреннями та ремісіями. Ускладненнями сапа є глибокі флегмони, плевропневмонія, бронхоектази, пневмосклероз, загальний амілоїдоз, гнійний менінгіт, кахексія. Хвороба триває місяцями й без лікування виснажує людину до смерті

Профілактика:

💉 Специфічної вакцини для людей проти сапу не існує. Основним методом профілактики є суворі санітарно-ветеринарні заходи:

👩‍⚕️Контроль за тваринами: У разі виявлення хоча б однієї хворої особини, вводять жорсткий карантин, а заражених тварин гуманно знищують.

🥼Професійна гігієна: Ветеринари, конюхи, зоотехніки та працівники лабораторій повинні працювати виключно в захисних костюмах, окулярах, рукавичках та респіраторах.

🪣 Обробка приміщень: Ретельна дезінфекція конюшень та спалювання гною і залишків корму хворих тварин. [

📑 Суворий ветеринарний контроль, своєчасна діагностика та дотримання правил біобезпеки є єдиними надійними засобами для запобігання поширенню цього небезпечного захворювання та захисту здоров’я людей.

💙💛 Бережіть себе!