Останній день лютого – міжнародний день рідкісних захворювань

📅Щороку останній зимовий день у календарі позначений як Всесвітній день рідкісних захворювань.

Ця подія проводиться під координацією Європейської організації з рідкісних захворювань — EURORDIS. Недуги, які вражають невелику кількість людей порівняно із загальною кількістю населення, називають рідкісними.

ℹ️В Європі хворобу вважають рідкісною, якщо вона вражає одну людину з двох тисяч.

Рідкісні захворювання — це серйозні, часто хронічні та прогресуючі недуги, багато з яких досі залишаються недостатньо вивченими.

Пацієнти з рідкісними захворюваннями мають дуже багато труднощів — від визначення точного діагнозу до можливості отримувати адекватну медичну допомогу.

Головна мета цього дня — підвищити розуміння суспільством рідкісних захворювань, їхній вплив на життя пацієнтів у всіх аспектах, визначити рідкісні захворювання одним з пріоритетів для системи охорони здоров’я, привернути увагу до розвитку досліджень, необхідних для безпечної та дієвої підтримуючої терапії та лікування рідкісних захворювань, показати, що, попри рідкісність таких пацієнтів, вони мають рівне право на медичну допомогу, навчання, доступ до суспільного життя.

Що таке орфанні хвороби?

Орфанні хвороби — це вроджені або набуті захворювання, які трапляються вкрай рідко — рідше ніж один випадок на 2000 населення країни.

Це захворювання, зазвичай зі складними назвами, які виявляють дуже рідко.

Статистика рідкісних діагнозів дуже сумна:

✔️Навіть при тому, що «хвороби рідкісні, пацієнти з рідкісними хворобами — численні. 80 % рідкісних хвороб мають генетичну природу.

✔️Вони можуть бути успадковані, набуті з виниклої генної мутації або від хромосомного порушення.

✔️Лише 5% населення знають від початку про свій діагноз;

✔️80% пацієнтів помирають у перші 5 років життя.

✔️Найчастіше зустрічаються хвороба Альцгеймера та спінальна м’язова атрофія (СМА).

✔️СМА – рідкісне нервово-м’язове захворювання, коли втрачаються клітини спинного мозку, які відповідають за рух м’язів.

✔️Зараз, за даними громадських організацій, в Україні близько 200 дітей з таким діагнозом.

✔️Фактично, рідкісна хвороба може бути замаскована проявом інших порушень здоров’я.

Попри свою різноманітність, рідкісні хвороби мають спільні риси:

• вони призводять до дуже важкого хронічного, часто небезпечного для життя стану;
• рідкісні хвороби починаються в дитинстві у половині випадків;
• під загрозу ставиться якість життя пацієнтів з рідкісними захворюваннями;
• з’являється нестача або повна втрата автономії;
• важке психологічне навантаження: страждання пацієнтів з рідкісним захворюванням, їхні близькі перебувають в психологічному розпачі через брак надій на одужання, відсутність щоденної практичної підтримки.

Розглянемо декілька цікавих рідкісних захворювань:

Проколіновий мандрин (Progeria) – генетичне захворювання, яке спричиняє передчасне старіння у дітей. Симптоми включають швидку втрату волосся та жовтувату шкіру, зміну форми кісток, артеріальну гіпертензію та інші проблеми.

Синдром Отелло (OthelloSyndrome) – психічний розлад, коли людина вважає, що партнер зраджує їй, хоч докази й відсутні. Такі думки хворого можуть призвести до насильства та інших небезпечних дій.

Синдром Аліси в країні див (AliceinWonderlandSyndrome) – рідкісне неврологічне захворювання, яке викликає зміну сприйняття простору та часу, що може привести до відчуття диспропорційності та зміни розміру об’єктів.

Синдром Клівленда (ClevelandSyndrome) – хвороба, яка провокує збільшення кількості мастопатичних опухолей (грудних залоз) у жінок. Це може бути дуже болісно та становити загрозу життю.

Захворювання Буллузної епідермолізи (BullousEpidermolysis) – генетична хвороба, яка забезпечує зменшену адгезію шарів шкіри та викликає утворення пухирів та відкритих ран на шкірі тіла. Симптоми можуть бути важкими, з інфекціями та підвищеною смертністю.

Це – одне з найважчих генетичних захворювань шкіри та слизових оболонок. Через відсутність з’єднувального білка в шарах шкіри та слизових оболонках легко відбувається відшарування з утворенням пухирів та ран, в результаті чого тендітну шкіру цих діток порівнюють з «крилами метелика».

Прояви БЕ суттєвим чином впливають на якість життя пацієнтів та їх родин не тільки у фізичному, але й у психологічному та соціальному аспектах.

Постійна наявність міхурів та ран, які супроводжуються болем та свербежем при важких формах; великі площі ураження та ускладнення, які призводять до інвалідизації, стають причиною розвитку невротичних станів пацієнтів, що зумовлює їх соціальну дезадаптацію, ускладнює процеси навчання, праці та відпочинку.

Життя «метеликів» проходить у щоденній боротьбі з болем, інфекцією, важкими ускладненнями захворювання.

Синдром Протея одне з найбільш дивних рідкісних захворювань, зареєстрованих на сьогодні. Це стан, при якому різні типи тканин – кістки, шкіра, а також тканини органів чи артерій починають непропорційно рости. Цей синдром має генетичні причини, хоча він не успадковується генетично.

Рідкісні захворювання дуже різноманітні за своєю природою, навіть одна й та сама недуга може мати різні симптоми у різних пацієнтів.

Найбільшу частину орфанних хвороб становлять так звані метаболічні захворювання. Саме з відкриття причини метаболічного порушення почалася історія подальшого дослідження всіх орфанних хвороб.

Люди з орфанними захворюваннями потребують постійного та дорогого лікування, адже тяжкий перебіг хвороби та її хронічний характер суттєво погіршують якість життя, тому надзвичайно важливо вчасно діагностувати захворювання та вчасно розпочати лікування.

Вилікувати від генетичного відхилення повністю неможливо, але можна значно поліпшити якість життя. Рідкісне захворювання – не значить вирок.

Лікувальні та діагностичні методики постійно удосконалюються, тож якщо діагноз поставлено на початковій стадії й терапія систематична, дитина може вирости повноцінним членом суспільства.

Раніше в Україні всіх новонароджених малюків безоплатно перевірялися на 4 спадкові хвороби – гіпотиреоз, фенілкетонурія, адреногенітальний синдром, муковісцидоз.

З 17 жовтня 2022 року згідно з Наказом МОЗ України № 2142 програма розширеного масового БЕЗОПЛАТНОГО скринінгу новонароджених включає наступні захворювання:

1. Адреногенітальний синдром — вроджене порушення функції надниркових залоз, яке призводить до надмірного вироблення андрогенів (чоловічих статевих гормонів), що впливає на розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак.
2. Біотинідазна недостатність — генетичне захворювання, при якому організм не може ефективно використовувати біотин (вітамін B7), що порушує метаболічні процеси та може викликати судоми, порушення зору, затримку розвитку, слабкість м’язів, сенсоневральну глухоту, проблеми з диханням тощо.
3. Вроджений гіпотиреоз — стан, при якому щитоподібна залоза новонародженого не виробляє достатньо гормонів, що може вплинути на його ріст і розвиток центральної нервової системи.
4. Галактоземія I типу — розлад обміну галактози (цукру), яке без лікування може призвести до недостатності роботи таких органів, як печінка, мозок, нирки.
5. Глютарова ацидурія I типу — генетичне захворювання, при якому організм неспроможний правильно переробляти деякі амінокислоти (зокрема, лізин і триптофан). Через це накопичуються токсичні речовини, які пошкоджують функції мозку, викликають судоми, слабкість м’язів, затримку розвитку тощо.
6. Глютарова ацидурія II типу — порушення метаболізму жирних кислот і амінокислот, яке відображається у порушенні роботи серця, печінки та м’язів.
7. Дефіцит середньоланцюгової ацил-КоА-дегідрогенази (MCAD) — генетичне захворювання, яке порушує процес перетворення середньоланцюгових жирних кислот на енергію. Недостатність енергії проявляється гіпоглікемією (низький рівень цукру в крові), слабкостю, втомою, судомами та комою.
8. Дефіцит довголанцюгової гідроксіацил-КоА-дегідрогенази (LCHAD) — порушення метаболізму довголанцюгових жирних кислот. Спричиняє м’язову слабкість, серцеву недостатність, печінкові проблеми та гіпоглікемію.
9. Дефіцит дуже довголанцюгової ацил-КоА-дегідрогенази — генетичне порушення, яке заважає метаболізму дуже довгих жирних кислот, викликаючи енергетичний дефіцит.
10. Дефіцит дуже довголанцюгової ацил-КоА-дегідрогенази (VLCAD) — генетичне захворювання, яке впливає на метаболізм дуже довгих жирних кислот, що призводить до дефіциту енергії, спричиняючи м’язову слабкість, проблеми з серцем та епізоди гіпоглікемії.
11. Дефіцит HMG-ліази — порушення метаболізму лейцину та кетогенезу з гіпоглікемією та метаболічними кризами.
12. Ізовалеріанова ацидурія — генетичне порушення, яке призводить до накопичення токсичних продуктів розпаду лейцину в організмі.
13. Лейциноз — це порушення обміну амінокислот. Без лікування виникає накопичення токсинів у крові та призводить до серйозних уражень нервової системи.
14. Метилмалонова ацидурія — порушення метаболізму, при якому в організмі накопичується метилмалонова кислота, що призводить до розладу функції нирок та нервової системи.
15. Муковісцидоз — спадкове захворювання, що викликає надмірне утворення густого слизу в легенях та органах травлення, що ускладнює їх роботу, спричиняє приєднанню бактеріальних інфекцій та є причиною інфертильності.
16. Первинний карнітиновий дефіцит — порушення транспорту карнітину, необхідного для використання жирних кислот як джерела енергії.
17. Пропіонова ацидурія — порушення метаболізму білків і жирів, що призводить до накопичення токсичних продуктів у крові.
18. Спінальна м’язова атрофія — генетичне захворювання, що викликає дегенерацію нервових клітин у спинному мозку, що призводить до м’язової слабкості та атрофії.
19. Тирозинемія I типу — порушення обміну амінокислоти тирозину, яке викликає тяжкі ураження печінки, нирок і нервової системи.
20. Тяжкий комбінований імунодефіцит — генетичне порушення імунної системи, при якому організм не може захищатися від інфекцій.
21. Фенілкетонурія та інші гіперфенілаланінемії — генетичні порушення, які призводять до накопичення фенілаланіну в організмі, і без своєчасного лікування призводить до пошкодження мозку та розумової відсталості.

Сучасні досягнення медичної генетики, геноміки, молекулярної біології дозволили зробити такий неймовірний прорив у медицині, зокрема, в діагностиці та лікуванні орфанної патології.

Можливість лікування нерозривно зв’язана із діагностикою. В розпізнаванні та розумінні етіології та патогенезу спадкових захворювань, фахівці підкреслили головні обмеження лікувальних заходів, які пов’язані з початком формування патологічних незворотних змін на молекулярному рівні вже під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці задовго до появи часто неспецифічних проявів захворювання.

На сьогодні така діагностика для ряду орфанних захворювань можлива вже на доклінічному етапі, наприклад при здійсненні неонатального скринінгу, і від часу встановлення і точності діагнозу залежать і можливість, і успішність лікування.

Лікування рідкісних генетичних захворювань повинно починатися так рано, як тільки можливо. Для цього вже існує й активно використовується цілий арсенал орфанних ліків та спеціально розроблених методів корекції наявного генетичного порушення. Серед них:

• обмеження споживання певних продуктів харчування та використання лікувальних сумішей;
• замісна ферментотерапія, в тому числі з подоланням гематоенцефалічного бар’єра;
• зв’язування токсичного побічного продукту;
• субстратредукуюча терапія;
• фармакологічні шаперони, які впливають на структуру і функцію дефектного білка;
• рекомбінантний аналог натрійуретичний пептид С-типу, що регулює клітинні канали;
• РНК-терапія: антисенс олігонуклеотиди (ASO), малі інтерферуючі РНК (siRNA);
• генна терапія;
• редагування генів CRISPR-Cas9.

Важливо, щоб ці передові технології були доступні для пацієнтів з орфанними хворобами у країні їх проживання, інакше й надалі будуть збільшуватися масштаби «медичної еміграції».

Про сучасні підходи до генної терапії — це використання генетичного матеріалу для лікування або запобігання захворюванням. При цьому використовується генетична послідовність, здатна до синтезу після введення за допомогою вектора у клітини-мішені in vivo або ex vivo, з метою заміни дефектних або відсутніх генів (спадкові дефекти), а також лікування мультифакторних захворювань (наприклад онкопатології, хронічних інфекцій).

Згідно зі звітом за III кв. 2024 р. Американського товариства генної та клітинної терапії (American Society of Gene & Cell Therapy — ASGCT), усього у світі для клінічного використання схвалено:

• 32 засоби генної терапії (включаючи терапію генетично модифікованими клітинами);
• 34 засоби РНК-терапії;
• 68 методів лікування генетично не модифікованими клітинами.

При цьому лише 14 із 32 генних препаратів призначені для лікування рідкісних хвороб.

💜Медики всього світу піднялися на боротьбу та профілактику орфанних захворювань.