Педикульоз. Основні заходи профілактики

Педикульоз — досить поширене серед людей паразитарне захворювання, породжене вошами – комахами без крил. Воші не літають і не стрибають. Існують три різновиди вошей, пристосованих до різних умов проживання. Викликають: головний педикульоз(волосиста частина голови-віскі, потилиця, тім’яна область), лобковий педикульоз (вії, брови, вуса, борода, лобок), платтяний педикульоз (у складках одягу, приклеюються до волосків на тілі та ворсистої тканини). Зараження вошами може відбуватися при контакті з людиною, хворою на педикульоз – у переповненому транспорті, у місцях масового скупчення людей, у басейнах, а також при використанні загальних предметів побуту – гребінців, головних уборів, одягу, постільних речей тощо.

При зараженні лобковим педикульозом воші переповзають з людини на людину в основному, при інтимному контакті, рідше ці комахи можуть потрапити на людину при митті в громадських лазнях, масажних кабінетах, готелях – через постільну білизну.

Основні симптоми педикульозу

Це сверблячка на місці укусів паразитів, присутність самих паразитів та їх яєць (гнид), огрубіла після укусів і впливу слини паразитів шкіра, пігментація під впливом слини та крововиливів, поява ковтунів (склеєного волосся). Тривалість життя воші 27-30 днів.Самка прикріплює яйця-гниди до волосини, з яйця вилуплюється личинка, яка стає дорослою вошею. Розвиток яєць відбувається протягом 5-9 днів, личинок — 15-17 днів. Поза тілом господаря воша гине через добу.

Діагностика педикульозу

Для виявлення педикульозу необхідно виявити вошей чи гнид.

Чим небезпечні воші?

Найбільшу епідеміологічну небезпеку становлять платтяні воші. Вони є переносниками збудників висипного епідемічного та зворотного тифів, волинської лихоманки.

Людина заражається цими захворюваннями при попаданні виділень інфікованих вошей на слизові оболонки, ранки в місцях розчісування, пошкоджень шкіри або при роздавлюванні комахи. Навіть при попаданні на одяг екскрементів вошей зберігається небезпека захворювання, тому що збудники захворювань життєздатні та патогенні до трьох і більше місяців.

При зворотному тифу збудник – спірохета із кров’ю хворого потрапляє у шлунок вошей, потім у кров та лімфу. Людина інфікується від заражених вошей при їх роздавлюванні, заносячи спірохети в поверхневі ділянки шкіри при розчісуваннях або на слизові оболонки.

Головна воша нині розглядається як можливий переносник збудників епідемічного висипного та зворотного тифів. Лобкова воша практично не має епідеміологічного значення, проте так само як платтяна і головна, завдає людині великого занепокоєння, викликаючи сильний свербіж. При сильних розчісуваннях можливе виникнення піодермії, алергії, різних гнійничкових захворювань шкіри та загострення дерматитів, екземи.

Як позбутися вошей?

При лікуванні педикульозу необхідно забезпечити знищення як гнид (яєць), так і дорослих вошей. Залежно від виду вошей спосіб лікування педикульозу відрізняється. Нині в аптеках існує велика кількість протипедикульозних засобів. При використанні будь-яких засобів від вошей слід суворо дотримуватись інструкції щодо їх застосування, оскільки ці препарати токсичні. Після обробки обов’язково слід помити руки. Використання таких старих та високотоксичних засобів, як «Дихлофос», керосин або Дуст, суворо заборонено. При боротьбі з педикульозом дуже важливо прокип’ятити білизну пацієнта (рушники, наволочки, простирадла), випрати одяг. Також необхідно оглянути інших членів сім’ї щодо зараженості.

Особливості лікування вошей у дітей

Найчастіше заражаються вошами діти. Лікування вошей у дітей проводиться обережно. Слід пам’ятати, що всі протипедикульозні засоби токсичні, тому не можна допускати їхнього потрапляння в очі, ніс чи рот дитини. Лікування вошивості здійснюється спеціальними засобами, які використовуються строго за інструкцією та під наглядом лікаря.

Профілактика педикульозу

Профілактика педикульозу полягає у дотриманні гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни. Волосся щодня ретельно розчісувати та своєчасно стригти. Необхідно регулярно міняти білизну та одяг. Також важливо постійно прати постільну білизну при високій температурі (уникати чужого постільного приладдя). Слід ретельно прасувати одяг (особливо по швах). Навчайте дітей правил гігієни. Пояснюйте їм, які предмети не підходять для спільного користування, навчить їх правильно доглядати за волоссям і шкірою голови. Профілактичні заходи у дитячих колективах (дитсадках, школах) здійснюються вихователями та медичними працівниками. Бережіть себе та Ваших близьких!