Професійні захворювання голосового апарату

Голос – здатність людини видавати звуки при розмові, співі, сміху, крику, плачі. Голос утворюється при видиханні повітря з легень через рот та ніс. Проходячи по трахеї та бронхах, повітря вібрує та створює звукові коливання, а голосові складки здійснюють тонке керування голосом.

Голосовий апарат людини складається з ротової, носової та придаткових порожнин, глотки, гортані з голосовими складками, трахеї, бронхів, легень, грудної клітки з дихальними м’язами та діафрагмою, м’язів черевної порожнини.

Центральна нервова система поєднує їх функції у цілісний процес звукоутворення.

Багато хронічних захворювань органів і систем, навіть тих, що не відносяться до голосового апарату, можуть обумовлювати неповноцінність голосової функції. Це захворювання легеневої, серцево-судинної, нервової і ендокринної систем, хронічні захворювання органів грудної і черевної порожнин.

Професійні захворювання голосового апарату зустрічаються у представників голосомовних професій: вчителів, викладачів, дикторів, співаків, працівників телефонних станцій, екскурсоводів, юристів, публічних діячів. Причиною їх розвитку є тривала, без відпочинку голосова діяльність, що може спричинити професійну непрацездатність. Мають значення і такі виробничі фактори як нервово-емоційне напруження, інтенсивність навколишнього шуму, погана акустика приміщень, перепади температури навколишнього середовища, підвищена сухість і запиленість повітря. Розвитку професійних захворювань гортані сприяють куріння, вживання алкоголю, запальні захворювання носа і гортані, схильність до алергії, втома і психогенні травми.

Основними скаргами працівників голосомовних професій є:

🔸швидка стомлюваність голосу;

🔸звучання голосу в неповному діапазоні;

🔸сухість;

🔸першіння в горлі;

🔸охриплість, втрата голосу (афонія).

Порушення голосу бувають:

🔸органічні, які ведуть до анатомічної зміни будови периферичного або центрального відділу голосового апарату;

🔸функціональні, внаслідок дії яких страждає функція голосового апарату.

Функціональні порушення найбільш часто проявляються у вигляді фонастенії (неврозу голосового апарату).

Провідними заходами профілактики голосової патології є:

✔️загартовування, оволодіння навичками діафрагмального дихання і м’якої подачі голосу;

✔️для збереження голосу працівникам голосомовних професій необхідно уникати куріння, алкоголю, зловживання гострою, гарячою і надто холодною їжею, бо при цьому подразнюються слизові оболонки глотки і гортані;

✔️слід остерігатися простудних захворювань;

✔️для здорового голосу необхідний спокійний психологічний мікроклімат, уникнення нервово-психічних травм. Адже при нервових розладах в першу чергу страждає голосова функція;

✔️не можна допускати перевтоми голосу. У разі значного голосового навантаження голосовому апарату необхідно дати відпочинок. Слід уникати тривалого безперервного співу (не більше 45–60 хв.). У викладацькій та інших видах голосомовної діяльності фізіологічною нормою є використання голосу не більше чотирьох академічних годин на день з перервою між ними 15 хвилин.

📌Неодмінною умовою є проведення попередніх і періодичних медичних оглядів відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (зі змінами), зокрема, й за таким шкідливим виробничим фактором, як перенапруга голосового апарату, з періодичністю огляду оториноларингологом 1 раз на 2 роки.

Знайти