Профілактика катетер асоційованих інфекцій сечовивідних шляхів і кровотоку

☝️Інфекційні хвороби, пов’язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) — це інфекційні ускладнення, які виникають у пацієнтів у закладах охорони здоров’я в результаті проведених медичних маніпуляцій або використання інвазивних пристроїв, зокрема катетерів.

Серед ІПНМД особливо важливе місце займають:

• катетер‑асоційовані інфекції сечовивідних шляхів (КАІСВШ)- інфекції, що розвиваються внаслідок використання сечового катетера;
• катетер‑асоційовані інфекції кровотоку (КАІК) – інфекції крові, пов’язані з використанням внутрішньосудинних катетерів.

Такі інфекції можуть подовжувати перебіг госпіталізації, ускладнювати лікування основного захворювання, підвищувати частоту застосування антибіотиків і сприяти поширенню антимікробної резистентності. Саме тому їх профілактика — невід’ємна складова системи інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я.

✍️Профілактика катетер‑асоційованих інфекцій базується на системному підході та суворому дотриманні міжнародно визнаних і національних стандартів. Документ, який регламентує заходи щодо профілактики катетер‑асоційованих інфекцій – наказ МОЗ України від 03.08.2021 № 1614 «Про організацію профілактики інфекцій та інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я та установах/закладах надання соціальних послуг/соціального захисту населення».

Чому профілактика катетер‑асоційованих інфекцій важлива?

Катетери значно покращують якість медичної допомоги, але одночасно створюють потенційні шляхи для проникнення збудників у сечовивідні шляхи та кровоток. Умови ризику включають:

• тривале перебування катетера в організмі;
• недотримання правил асептики та антисептики при встановленні та маніпуляціях;
• часті необґрунтовані роз’єднання або маніпуляції з системою;
• відсутність належного догляду за катетером і місцем введення.

Ці фактори прямо впливають на частоту інфекцій і є маркерами якості медичної допомоги.

Основні принципи профілактики

1. Обґрунтованість встановлення катетера. Катетер має бути встановлений тільки за відповідними клінічними показаннями. Неефективне або необґрунтоване встановлення збільшує ризики ІПНМД і не відповідає принципам належної медичної практики.
2. Дотримання асептичної техніки. Перед встановленням катетера медичний персонал повинен строго дотримуватися правил асептики та антисептики, включно з обробкою рук і підготовкою шкіри пацієнта — це одне з найважливіших профілактичних заходів.
3. Закрита дренажна система та мінімізація роз’єднань. Під час використання сечового катетера необхідно забезпечити закриту дренажну систему та уникати необґрунтованих роз’єднань, які можуть сприяти контамінації системи.
4. Позиція та догляд за сечоприймачем. Сечоприймач має розташовуватися нижче рівня сечового міхура, щоб запобігати зворотному току сечі, а щоденний гігієнічний догляд за пацієнтом та місцем катетеризації є обов’язковим.
5. Оцінка доцільності та своєчасне видалення. Катетер не повинен залишатися довше, ніж це необхідно для лікувальних цілей. Своєчасне видалення катетера знижує ризик інфекцій.
6. Регулярний огляд та догляд за місцем введення. Для внутрішньосудинних катетерів важливо регулярно оцінювати стан місця введення, своєчасно змінювати пов’язки та мінімізувати кількість маніпуляцій.

💡Профілактика катетер-асоційованих інфекцій базується на трьох ключових принципах: обґрунтованість встановлення катетера, дотримання правильної техніки виконання маніпуляцій та забезпечення належного догляду. Дотримання цих вимог відповідає сучасним стандартам інфекційного контролю та є обов’язковим для всіх медичних працівників.