Профілактика поліомієліту.

Поліомієліт – це небезпечне гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту, найбільш небезпечним з яких є «дикий» поліовірус 1 типу, що сприяє розвитку гострого паралітичного поліомієліту. Назва хвороби походить від латинських коренів: polios – сірий, myelos – спинний мозок.

Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний (вірус потрапляє в організм через рот і розмножується у кишківнику). Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, носові хустинки, одяг, постільну білизну, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками – мухами.

Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців – з фекаліями у ґрунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Інфікування вірусом поліомієліту відбувається при контакті з виділеннями з верхніх дихальних шляхів та випорожненнями хворого або вірусоносія. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається у перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів.

Захворювання трапляється у дітей усіх вікових груп, але найбільш часто серед дошкільнят. Найвищий ризик інфікування мають діти віком до 5 років, які не щеплені проти цієї інфекції.

Клінічні прояви поліомієліту різноманітні (поліморфні). Інкубаційний період захворювання (період від інфікування до появи проявів захворювання) триває від 2 до 35 днів. А у більшості інфікованих дітей даний період є безсимптомним, тому скарг дитина не пред‘являє. І хоча клінічні ознаки захворювання відсутні, такі хворі виділяють вірус в оточуюче середовище, що є вкрай небезпечними для неімунних (невакцинованих) дітей.

Важливо знати, що більшість випадків поліомієліту можуть перебігати БЕЗСИМПТОМНО, що становить велику небезпеку для оточуючих дітей і дорослих (особливо НЕЩЕПЛЕНИХ!), оскільки таки хворий активно виділяє вірус назовні.

Звідси велике значення у захисті дитини від поліомієліту відіграє дотримання правил особистої гігієни. Батькам слід навчити дітей постійно мити руки з милом. Частіше проводити вологе прибирання в оселі, провітрювати приміщення декілька разів за добу. Вживати тільки кип’ячену або спеціальну воду для пиття (бутильовану). Овочі і фрукти перед вживанням необхідно ретельно мити під проточною водою і ополіскувати кип’яченою або бутильованою водою. При купанні у водоймах запобігати потраплянню води у ротову порожнину.

При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, неможливість стати на ніжки, пітливість) необхідно звернутись до лікаря. Хворого госпіталізують в інфекційне відділення, виділяють окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни. У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, проводять вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих засобів.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ, що на даний час ліків від поліомієліту не існує. Поліомієліту можна запобігти тільки за допомогою імунізації.

В Україні вакцинація проти поліомієліту є в переліку обов’язкових гарантованих державою щеплень, які можна зробити у комунальних закладах безоплатно відповідно до Календаря щеплень згідно такого графіку: у 2 місяці — 1 доза (ІПВ); у 4 місяці — 2 доза (ІПВ); у 6 місяців — 3 доза (ОПВ); у 18 місяців — 4 доза (ОПВ); у 6 років — 5 доза (ОПВ); у 14 років — 6 доза (ОПВ).

Насамкінець зауважимо на тому, що у першу чергу повинні знати батьки про вакцинацію від поліомієліту:

• оральна поліовакцина (ОПВ) здатна зупинити спалах;
• вакцина ефективна і безпечна;
• користь від вакцини в 2,5 млн. разів перевищує ризик побічних ефектів;
• щеплення захищають дітей від інвалідності та смертності.

Пам’ятайте!  Поліомієліт – дуже небезпечна хвороба. Слід зробити все можливе, щоб наші діти були своєчасно імунізовані проти даного небезпечного захворювання.