Психологічне здоров’я колективу: фактори ризику

Психологічне здоров’я розглядається як стан душевного благополуччя, адекватне ставлення до навколишнього світу, відсутність хворобливих психологічних розладів. Критеріями психологічного здоров’я є позитивне самовідчуття, високий рівень розвитку рефлексії (самоаналізу), успішне проходження вікових криз, вміння пристосовуватися до мінливих умов соціального оточення.

👉Психологічно здорова людина не відчуває страхів, коли для цього немає реальних підстав, не боїться брати відповідальність за свої вчинки, прагне мислити самостійно.

Одним з тягарів війни, що п’ятий рік триває в Україні, є постійний стрес. Його за даними досліджень відчувають понад 70% українців, що проявляється домінуванням таких емоцій як напруження та втома. Такий стан негативно відбивається на спроможності людини долати повсякденні складнощі, підтримувати здорові стосунки, реалізовувати свої потенційні можливості, продуктивно навчатися чи працювати, але лише в рідкісних випадках стає приводом звернення по допомогу до психолога, психотерапевта чи сімейного лікаря.

🧘Психологічне здоров’я потребує уваги та турботи не менше ніж фізичне, тим більше коли це стосується не лише окремої людини, а колективу. Навіть у мирний час психологічне здоров’я працівників є проблемою для роботодавців. Лише тривога та депресія, які є найбільш поширеними розладами психологічного здоров’я, щорічно приносять світовій економіці збитки у трильйон доларів. Ситуація в Україні на фоні повномасштабної війни ще складніша. За прогнозами Міністерства охорони здоров’я близько 15 млн українців буде потрібна психологічна підтримка.

Роботодавці мають ініціативно піклуватися про стан психологічного здоров’я своїх виробничих колективів та забезпечувати підтримку працівників. Недосконала організація виробничих взаємовідносин на підприємстві, в організації, установі може ще більше погіршити психологічний стан робітників.

Всесвітня організація охорони здоров’я виділяє 10 категорій ризиків для психологічного здоров’я, які безпосередньо пов’язані з робочим місцем:

🔸Беззмістовність роботи та недостатнє використання професійних навичок.

🔸Значне робоче навантаження та необґрунтовано стислі терміни виконання виробничих завдань.

🔸Незручний графік роботи — нічні зміни, довготривалий робочий день тощо.

🔸Відсутність контролю над робочим процесом працівника.

🔸Погана організація робочого місця — нестача простору або неякісне освітлення, надмірний шум, непридатність обладнання для ефективної роботи.

🔸Викривлена культура взаємовідносин — недостатня підтримка з боку керівництва, висока конкуренція за обмежені ресурси, відсутність можливості підвищення кваліфікації, надмірна бюрократія.

🔸Погані взаємостосунки — конфлікти між співробітниками, прихована агресія, знущання тощо.

🔸Відсутність чіткого розподілу обов’язків в колективі та невизначеність меж відповідальності кожного працівника.

🔸Обмеженість кар’єрного розвитку та низька оплата праці.

🔸Недотримання балансу між життям та роботою.

Такі фактори впливають на самопочуття працівника та можуть поглибити психологічні розлади або навіть спровокувати їх. Турбота про психологічне здоров’я працівників — це стратегічний розвиток напрямку, який передбачає багаторівневу роботу з персоналом. ВООЗ розробила спеціальні рекомендації, сфокусовані на тому, щоб:

✔️запобігати: переформатування робочого середовища для мінімізації психологічних ризиків та запобігання можливим захворюванням;

✔️захищати та популяризувати: підвищення обізнаності та навичок співробітників щодо розпізнавання психологічних проблем на ранньому етапі та вчасного вжиття відповідних заходів;

✔️підтримувати: піклування про працівників з психологічними розладами, щоб вони могли продовжувати працювати та розвиватися на роботі.

Впровадження цих рекомендацій допоможе забезпечити належний психологічний мікроклімат у виробничих колективах та психологічне здоров’я кожного працівника.