Ресайклінг у медицині: епідеміологічна безпека вище за вигоду

♻️В Україні «ресайклінг» у медичній сфері передбачає не стільки переробку матеріалів, скільки сувору систему знезараження та утилізації. Медичні відходи – це не просто шприци, маски й рукавички. Це складна система різнорідних матеріалів, що виникають у процесі надання медичної допомоги, діагностики, лабораторних досліджень тощо. Вторинна переробка медичних відходів можлива, але кожна дія має підпорядковуватися вимогам чинного законодавства та суворому інфекційному контролю.

Головне в управлінні відходами у закладі охорони здоров’я — чітке роздільне збирання медичних відходів безпосередньо на етапі їх утворення. Через високу біологічну небезпеку повторне використання більшості медичних виробів заборонено. Натомість неінфіковані відходи проходять безпечну вторинну переробку.

✍️Сучасний аудит та класифікація відходів у закладах охорони здоров’я України спирається на профільний Наказ МОЗ України від 31.10.2024 № 1827, а також єдиний державний класифікатор — Національний перелік відходів, затверджений постановою КМУ від 20.10.2023 № 1102.

Також класифікація здійснюється з урахуванням додатка 3 «Перелік властивостей, що роблять відходи небезпечними» до Закону України «Про управління відходами» № 2320-IX.

Національний перелік відходів складається із 20 груп, а код кожної конкретної підгрупи має чітку шістьозначну структуру. Для медичної галузі ключовою є група 18: «Відходи, пов’язані з медичним обслуговуванням людей і тварин та/або проведенням відповідних досліджень». Саме ця кодифікація визначає правову та біологічну долю кожного матеріалу.

Для класичної вторинної переробки медичний заклад може спрямовувати лише епідеміологічно безпечні відходи. Звичайне побутове сміття закладу, офісний папір, чистий пакувальний картон та ПЕТ-пляшки з адміністративних зон, які не мали контакту з пацієнтами, класифікуються за загальною групою 20 Національного переліку. Законодавство вимагає сортувати їх за правилами муніципальних відходів, і це — головне та абсолютно легальне джерело чистої вторсировини, яке дозволяє лікарням економити кошти. Натомість код 18 01 04 присвоюється відходам, збирання та видалення яких обумовлено спеціальними вимогами для запобігання інфекціям, але які мають умовно безпечний статус (використані гіпсові пов’язки, підгузки, одноразове простирадло та одяг без значного забруднення кров’ю).

Епідемічно небезпечні відходи

У Національному переліку такі відходи обов’язково мають зірочку в кінці коду, що вказує на їхній небезпечний статус. Наприклад, Код 18 01 03* – відходи, збирання та видалення яких обумовлені спеціальними вимогами для запобігання інфекціям. Сюди входять використані гострі предмети та медичний пластик (використані системи, шприци, забруднені ЗІЗ), який містить інфекційні агенти.

Згідно з чинним наказом МОЗ України № 1827, в Україні діє принцип роздільного збирання відходів у місцях їх утворення та заборона змішування. Для гарантування безпеки медичного персоналу законодавство ввело жорсткі обмеження на маніпуляції з небезпечними відходами:

• заборона маніпуляцій з голками: медичному персоналу суворо заборонено відокремлювати голки від шприців, одягати назад ковпачки чи розрізати системи. Будь-який такий механічний вплив створює ризик травматизації або зараження медиків гепатитами B і C чи ВІЛ;
• тара для збирання: усі гострі предмети та використані шприци збираються виключно у спеціальні одноразові контейнери, стійкі до проколювання, безпосередньо в місці утворення, максимальне заповнення таких контейнерів – 75%;
• категорично забороняється ущільнювати (утрамбовувати) інфекційно небезпечні відходи;
• обов’язкове вторинне пакування за стандартом DSTU EN 840-1:2018.

Хімічна дезінфекція відходів у ЗОЗ – ВІДХОДИТЬ У МИНУЛЕ. Останні реформи МОЗ системно викорінюють практику, коли медперсонал замочував шприци у баках з хлором чи іншими дезінфектантами перед утилізацією. Цей підхід визнано неефективним з двох причин:

1. Токсичність: випари хімікатів шкодять здоров’ю персоналу.
2. Неефективність: хімічна обробка часто не проникає всередину закритих порожнин шприців чи довгих систем.

Абсолютне табу на переробку токсичних, хімічних та анатомічних відходів:

• 18 01 02 — Анатомічні відходи та органи (включаючи контейнери з кров’ю та консервантами).
• 18 01 06* — Хімічні речовині, що складаються з небезпечних речовин або містять їх.
• 18 01 08* — Цитотоксичні та цитостатичні лікарські засоби.

Юридична відповідальність та аутсорсинг

• Спеціальний персонал. Керівник закладу зобов’язаний призначити відповідальну особу за управління відходами, причому чинне законодавство забороняє покладати ці обов’язки на практикуючих медичних працівників чи спеціаліста з охорони праці.
• Обов’язкові договори. Внутрішньолікарняне сортування — це лише половина успіху. Найслабшою ланкою в ланцюгу медичного ресайклінгу довго залишалося транспортування. Відповідно до Закону України «Про управління відходами» та вимог Наказу МОЗ № 1827, кожна приватна чи державна клініка зобов’язана мати офіційний договір із ліцензованою компанією на вивезення, деконтамінацію та утилізацію медичного сміття. Кожен крок супроводжується актами приймання-передачі із зазначенням точної ваги та кодів відходів. Передача відходів суб’єктам без відповідної ліцензії тепер є прямим приводом для анулювання ліцензії на медичну практику.

ℹ️Вторинна переробка в медицині — це не класичний збір пластикових пляшок. Це високотехнологічний процес, де епідеміологічна безпека завжди стоїть вище за економічну вигоду.