Самостійна боротьба з гризунами: помилки та ризики

Гризуни (дикі миші та щури) є одними з найбільш небезпечних синантропних шкідників, що становлять загрозу санітарному благополуччю населення. Вони швидко адаптуються до умов середовища, активно розмножуються та здатні тривалий час залишатися непоміченими. Самостійна боротьба з гризунами без належних знань і дотримання санітарних вимог часто є не лише неефективною, а й потенційно небезпечною.

У більшості випадків поява гризунів свідчить про порушення санітарного стану об’єкта або відсутність системної профілактичної дератизації. Поширення гризунів характерне як для житлового фонду, так і для об’єктів господарської діяльності — складів, підприємств харчової промисловості, закладів освіти, охорони здоров’я, де вони пошкоджують електричні кабелі та інженерні мережі, тепло- та гідроізоляційні матеріали, запаси сировини й продуктів, підвищується ризик аварійних ситуацій і пожеж.

На підприємствах харчової промисловості, у закладах освіти, медицини та громадського харчування самостійна боротьба з гризунами є взагалі неприпустимою. Відсутність професійної дератизації може призвести тут до порушення санітарного законодавства, адміністративної відповідальності та призупинення діяльності об’єкта.

Намагання розв’язати проблему самостійно, без участі фахівців, призводить до тимчасового ефекту або повної відсутності результату, бо самостійні дератизаційні заходи, як правило не враховують біологічних особливостей гризунів, зокрема:

🔸високий рівень настороженості та здатність уникати небезпечних приманок;

🔸швидке формування стійкості до однотипних отруйних речовин;

🔸нічний спосіб життя та наявність прихованих гнізд;

🔸здатність мігрувати між суміжними приміщеннями.

Без комплексного підходу знищуються лише окремі особини, тоді як популяція загалом зберігається.

Типові помилки під час самостійної боротьби з гризунами:

🔸застосування препаратів без урахування їх токсичності, механізму дії та класу небезпеки може бути шкідливим для людей і довкілля;

🔸неправильна кількість або хаотичне розміщення отруйних принад знижує ефективність заходів і сприяє формуванню ухильної поведінки у гризунів;

🔸застосування сумнівних препаратів або «народних методів» не відповідає санітарним нормам та може призвести до небезпечних наслідків;

🔸одноразове застосування пасток або отрути без повторних обробок і контролю ефективності не забезпечує стійкого результату.

👉Основні ризики для здоров’я та безпеки: гризуни є резервуаром та переносниками збудників інфекційних захворювань, серед яких: лептоспіроз, туляремія, сальмонельоз, геморагічні гарячки, а зараження можливе через контакт із виділеннями гризунів, забруднені поверхні, продукти харчу-вання або воду.

⚠️Неконтрольоване використання родентицидів може призвести до:

🔸гострих і хронічних отруєнь людей;

🔸загибелі домашніх тварин;

🔸забруднення харчових продуктів і питної води.

👨‍⚕️Переваги професійної дератизації:

Звернення до спеціалізованих служб забезпечує:

✔️попереднє санітарне обстеження об’єкта;

✔️визначення виду та чисельності гризунів;

✔️застосування дозволених і сертифікованих препаратів;

✔️дотримання вимог безпеки;

✔️контроль результатів та профілактику повторного зараження.

Таким чином самостійна боротьба з гризунами у більшості випадків не забезпечує повного знищення шкідників і створює додаткові санітарні, хімічні та епідеміологічні ризики. Для захисту здоров’я населення та забезпечення санітарного благополуччя, рекомендовано своєчасно залучати спеціалізовані дезінфекційні установи.