Що ми знаємо про анорексію

З 2005 року 16 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з анорексією, який також відомий як День без дієт.

📅Перший Міжнародний день без дієт був проведений у Великій Британії в 1992 році. Згодом феміністські та громадські групи в інших країнах, зокрема в США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії, також почали підтримувати цей день. Анорексія — це складне захворювання, яке може бути спричинене як психологічними, так і фізіологічними факторами, зокрема порушеннями метаболізму. Лікарі часто порівнюють анорексію з іншими тяжкими залежностями, такими як наркоманія, через її серйозний вплив на організм та психіку.

📝Ця хвороба не просто руйнує тіло, вона знищує й душу. Вона схожа на смерть👤, бо врешті-решт людина перетворюється на ходячий скелет. Вона приходить несподівано, невидимим кроком проникає в свідомість, і ось уже потерпілий втрачає контроль над собою. Клінічний перебіг нервової анорексії — свідомої відмови від їжі — давно зафіксований. Серед відомих жертв цієї хвороби були акторка Джейн Фонда, принцеса Діана, манекенниці Твіггі й Кейт Мосс. Останнім часом таких людей стає все більше. Все починається з безневинних прагнень — бажання бути стрункою, займатися спортом, слідувати дієті. Багато хто на цьому етапі зупиняється. Однак є й такі, хто йде далі. Нав’язлива ідея поступово перетворюється на важку психологічну залежність. Деякі постраждалі стали жертвами знущань, наприклад, у школі почули прізвисько «корова». Інші прагнуть до недосяжних стандартів — мріють стати балеринами, хоча їх вага далека від ідеалу. А хтось просто хоче привернути увагу однокласника.

Зазвичай вважається, що захворювання виникає через недоїдання або неправильний спосіб життя, але це лише поверхневі фактори, які супроводжують патологію.

Анорексія — це психічний розлад, що проявляється в порушенні сприйняття власного тіла, відмові від їжі та різкому зниженні ваги.

Люди, які страждають від анорексії, часто обмежують розміри порцій, намагаються повністю уникати їжі🍲, активно займаються фізичними вправами🏃‍♀️, використовують препарати для схуднення 💊та вдаються до інших методів, що сприяють зниженню ваги. Середній час, що минає між початком цього розладу харчової поведінки та зверненням до кваліфікованого психіатра, складає близько восьми років. На цьому етапі у пацієнтів вже можуть спостерігатися ознаки поліорганної недостатності — множинні проблеми, спричинені тривалим недоїданням і недостатнім харчуванням молодого організму, і часто виникає необхідність у госпіталізації.

❗На жаль, лікувати цю хворобу дуже складно. Передусім пацієнт повинен усвідомити, що він хворий, інакше лікування не матиме позитивного результату. Але більшість категорично не хоче лікуватися. Тим часом анорексія, якщо її не лікувати, призводить до страшних наслідків. Крайній ступінь виснаження спричиняє ендокринні порушення, дівчина у майбутньому не зможе стати матір’ю. Вимивання калію призводить до серйозної серцевої недостатності. Нервова анорексія, якщо її не лікувати, загрожує летальним результатом. Як правило, нервова анорексія — не єдине лихо, яке підстерігає хворих. Наче сестри-близнюки, вони ходять разом — анорексія і булімія. Наполеглива відмова від їжі і патологічне відчуття голоду, неможливість наїстися.

Схема лікування нервової анорексії та інших різновидів захворювання затверджується лікарем.

Для максимальної ефективності повинен використовуватися комплексний підхід, що складається з трьох методів лікування:

✔️психотерапія 🧠– спрямована на донесення до пацієнта і його близьких важливості подальшого лікування. Хворий повинен усвідомити свою проблему і мати стійке бажання до повного виліковування;

✔️дієтотерапія 🍎🍒– складається індивідуальний раціон харчування з урахуванням смакових уподобань хворого. Тип дієти і обсяг порцій визначає лікар, виходячи з поточного стану пацієнта. У важких випадках – починають з внутрішньовенного введення поживних розчинів;

✔️медикаментозна терапія 💊– спрямована на відновлення функції життєво важливих органів, зміцнення кісток, відновлення гормонального фону і т.д.

При виявленні перших ознак і симптомів психічної анорексії – необхідно негайно звертатися до лікаря!

Знайти