Що треба знати про гарячку Західного Нілу

Вірус гарячки Західного Нілу (ГЗН) був відкритий у 1939 році. Найбільш масштабний спалах цієї хвороби в Європі стався в 1996-1997 роках у Румунії, коли захворіли близько 5 тис. людей. Поширена ця хвороба переважно в країнах Африки, Азії, Середземномор’я, але окремі спалахи реєструються в країнах Центральної Азії (Казахстан, Таджикистан), Закавказзя, США, Австралії, країнах Центральної Америки і Карибського басейну.

За інформацією Державної установи «Центр громадського здоров’я України» за 7 місяців 2024 року в Україні зареєстровано 3 випадки захворювання на гарячку Західного Нілу (м. Київ, Київська, Полтавська область). А вже з вересня місяця відмічається різке зростання кількості випадків цього захворювання. Територія України має всі умови для формування та функціонування осередків ГЗН.

Гарячка Західного Нілу – це небезпечна вірусна хвороба, яка передається через укуси комарів. Вона може спричинити лихоманку, висипання на шкірі, а в тяжких випадках – запалення мозку 🧠. Ця хвороба має сезонність, найчастіше люди хворіють на неї влітку та восени. При настанні холодної погоди і зменшенні чисельності комарів, небезпека захворіти різко зменшується.

Основне джерело і резервуар збудника – це перелітні птахи 🐦, які мають високу концентрацію вірусу ГЗН в крові. Також резервуаром інфекції є деякі дрібні ссавці, коні, гризуни, кажани, але в них концентрація вірусу значно менша. Переносять захворювання комарі 🦟, які інфікуються під час харчування кров’ю хворих птахів. При укусу комарів вірус потрапляє в організм людей і тварин, де розмножується і призводить до хвороби.

Групами ризику інфікування вірусом ГЗН є люди, які проживають в місцях великої концентрації комарів і птахів: працівники тваринницьких господарств і птахоферм, мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають у польових умовах у мирний час або при веденні бойових дій на території природних осередків. До груп ризику належать також мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями, де відбувається розмноження кровосисних комарів.

Симптоми захворювання. Симптоми гарячки можуть варіювати від легких до важких. У більшості випадків захворювання має легку форму, але іноді ускладнення приводять до менінгіту чи енцефаліту, поліомієлітоподібних симптомів, в рідких випадках – до смерті. Вірус вражає всі групи населення, та найбільш уразливими до важких форм є літні люди, діти, вагітні та люди з ослабленим імунітетом.

У хворих з’являються симптоми, схожі на грип: висока температура, головний біль, біль у м’язах та суглобах на 3-6 день, світлобоязнь, біль в очних яблуках. Лихоманка може тривати від 3 днів до 4 тижнів після зараження. Можуть з’являтися висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки. Тяжкі форми захворювання тривають кілька місяців і призводять до довгого відновлення. Інфікована людина не заразна. Специфічної терапії проти даної хвороби не існує, лікування – симптоматичне. Вакцина для запобігання захворюванню людей на даний час не розроблена.

Основним методом профілактики є уникнення укусів комарів. Щоб знизити ризики захворювання на гарячку Західного Нілу треба дотримуватись наступних рекомендацій:

• проти укусів комарів використовуйте репеленти;
• носіть одяг, який максимально прикриває тіло, особливо при відвідуванні парків і лісових зон;
• використовуйте протимоскітні сітки для вікон та дверей.

При перших симптомах, схожих на ГРІ або грип, які з’явились після укусів комарів, не займайтеся самолікуванням, а негайно звертайтесь до сімейного лікаря!!!

І будьте здорові!!!